пʼятниця, 15 березня 2019 15:21

Коли переміг Гройсман, а виграла Україна

Коли переміг Гройсман, а виграла Україна
Глава Кабміну Володимир Гройсман показав, що в принципових питаннях уряд здатний ставити державні інтереси вище кон'юнктурно-політичних міркувань. Фото: Корреспондент.net

Схоже, всіх, хто запасався попкорном для смакування серіалу під назвою "Кабмін не продовжує контракт Коболєва", спіткає глибоке розчарування. Наглядова рада НАК "Нафтогаз України" направила лист на ім'я прем'єр-міністра, в якому фактично запропонувала варіант почесної капітуляції свого глави. І, дуже ймовірно, що виграє від цього не тільки глава КМУ.

Зовні все виглядає як цілком пристойний компроміс. З одного боку, Наглядова рада рекомендує Кабінету міністрів повторно призначити Коболєва головою правління компанії. І приймає це рішення одноголосно. З іншого боку, термін даного призначення - вже не три роки, а мінімум один рік, плюс значно урізані фінансові апетити нафтогазового топ-менеджера. Зокрема, розмір місячної "допомоги" пропонується встановити на рівні 50% від нинішньої, а щомісячну і квартальну премію замінити виплатою за підсумками року. Причому в жорсткій прив'язці до отриманих результатів, головними з яких є створення до 1 січня 2020 року оператора ГТС, готового до сертифікації, і приріст власного видобутку газу за звітний період.

Однак є всі підстави вважати, що Гройсман як глава уряду здобув серйозну перемогу. По-перше, прем'єр-міністр навіть на піку дискусій не акцентував уваги на персоналії. Його вимоги стосувалися виключно необхідності встановити для керівництва НАК "Нафтогаз України" ринкову, а не захмарну зарплату. І з цими вимогами протилежна сторона "з непомірними апетитами" нині погодилася. По-друге, глава уряду вимагав чітко позначити ключові цілі для стратегічно важливої держкомпанії. І його опоненти за фактом визнали обгрунтованість претензій. По-третє, і це, мабуть, найголовніше, примусивши бунтівне керівництво НАК до компромісу з позиції сили, Гройсман показав всім іншим монополістам і просто великим гравцям "хто в домі господар". І, тим самим, зберіг керованість процесами в економіці, чим в чималому ступені допоміг не тільки собі, а й усім майбутнім урядам.

Сьогодні ініціатива на боці Кабінету міністрів. І тут важливо відзначити, що завдяки принциповій позиції прем'єра в уряду з'явилася можливість ухвалити рішення, яке буде оптимальним як для держкомпанії, так і для країни в цілому. Адже тепер замість затяжної участі в "судово-мильній опері", практично неминучій в разі конфліктного "непродовження контракту" з Коболєвим, можна зосередитися на дійсно важливих питаннях. А саме на питаннях, напряму і безпосередньо пов'язаних з підвищенням ефективності роботи "Нафтогазу України". І чи потрібно говорити про те, що в умовах крайнього дефіциту часу, такий підхід є єдино правильним?!

А проблеми, які стоять перед нафтогазовою НАК, без перебільшення доленосні для країни, так як визначають перспективи її енергетичної безпеки. За рік потрібно не тільки "почати і закінчити" анбандлінг компанії, створити сертифікованого оператора ГТС, а й домогтися продовження транзиту російського газу в Європу в наступному році. Крім цього слід оперативно визначити причини провалу програми "20/20", який очевидний будь-якому неупередженому експерту. Адже те ж "Укгазвидобування" дало в минулому році всього 1,2% приросту видобутку, вийшовши на рівень 15,4 млрд куб газу з абсолютно самовбивчими показниками інвестицій (14,3 млрд гривень за підсумками 9 місяців 2018 року замість запланованих 30 млрд). І не тільки визначитися з причинами, а й кардинально переламати ситуацію.

Реформи в "Нафтогазі" повинні бути продовжені. Це ні в кого не викликає сумнівів. Але сьогодні, як ніколи раніше, важливо, щоб ці реформи проводилися з максимальним урахуванням стратегічних національних інтересів. Щоб вони мали чіткі цільові показники, їх процес підлягав об'єктивному контролю, а самі "провайдери" реформ, не кидали виклик здоровому глузду і поняттю соціальної справедливості. І те, що в "контрактному питанні" Гройсман продемонстрував наявність політичної волі і державний підхід, вселяє певний оптимізм. У всякому разі, глава Кабміну показав, що в принципових питаннях уряд здатний ставити державні інтереси вище кон'юнктурно-політичних міркувань. А це означає, що ситуація, коли влада буде послідовно захищати інтереси держави на всіх рівнях, все ж можлива.

Зараз ви читаєте новину «Коли переміг Гройсман, а виграла Україна». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі