понеділок, 17 лютого 2014 15:00

"Грошей вже не хоче давати навіть Росія. Голодні бунти будуть страшніші за Євромайдан"

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Станіслав Речинський народився 10 травня 1963 року в місті Майкоп Краснодарського краю. Нині це столиця республіки Адигея.  Після школи №24 вступив до 2-го Київського медичного училища. Через рік вигнали через те, що побився з викладачем. З 1982 до 1984 pоку служив в Афганістані, у провінції Кундуз. 1986-го вступив на факультет російської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Був однокурсником Дмитра Корчинського. Працював кореспондентом у газеті "Вечірні вісті". З 1998 до 2003-го був речником УПЦ, а в 2005-му - Служби безпеки України. 2004 року заснував і досі керує сайтом "ОРД: Человек не терпит насилия". "Найцінніше в ньому, - каже - форум, де самі правоохоронці заводять свої обговорення. МВС, СБУ, митники, еменесники та ще багато кого". Одружений, має трьох дітей. Найстарший, 27-річний Юрій, режисер. Недавно представив документальний фільм про безпритульних - "Хворісукалюди". Доньки ще вчаться. Тримає вдома двох песиків той-тер'єрів, черепаху та крокодила. Цікавиться буддизмом. Створив буддійський сайт "Прибежище". На початку року їздив в Іспанію на буддійський семінар і в Катманду.
Станіслав Речинський народився 10 травня 1963 року в місті Майкоп Краснодарського краю. Нині це столиця республіки Адигея. Після школи №24 вступив до 2-го Київського медичного училища. Через рік вигнали через те, що побився з викладачем. З 1982 до 1984 pоку служив в Афганістані, у провінції Кундуз. 1986-го вступив на факультет російської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Був однокурсником Дмитра Корчинського. Працював кореспондентом у газеті "Вечірні вісті". З 1998 до 2003-го був речником УПЦ, а в 2005-му - Служби безпеки України. 2004 року заснував і досі керує сайтом "ОРД: Человек не терпит насилия". "Найцінніше в ньому, - каже - форум, де самі правоохоронці заводять свої обговорення. МВС, СБУ, митники, еменесники та ще багато кого". Одружений, має трьох дітей. Найстарший, 27-річний Юрій, режисер. Недавно представив документальний фільм про безпритульних - "Хворісукалюди". Доньки ще вчаться. Тримає вдома двох песиків той-тер'єрів, черепаху та крокодила. Цікавиться буддизмом. Створив буддійський сайт "Прибежище". На початку року їздив в Іспанію на буддійський семінар і в Катманду.

Завдяки чому Майдан так довго тримається?

- Для багатьох зараз це єдине безпечне місце в країні. Саме це місце без продажних прокурорів і суддів, без озвірілої міліції - то єдиноможлива для життя Україна. Майдан - це третя сила, яка породить щось нове, чого не очікує ні влада, ні опозиція. Бо він не тільки в центрі Києва, а у інших містах України. Люди, що стоять там, мають чіткі вимоги. Їм набридло жити в цій системі. Навіть якщо три лідери скажуть людям розходитись, вони не послухають. Стоятимуть, якщо вважатимуть за потрібне. Люди мало вірять у переговори.

Чому?

- Під тиском Заходу Янукович може й погодиться на конституційну реформу і технічний уряд. Та силові міністерства залишить собі. Спершу придушить всю активну частину суспільства. Потім спокійно за допомогою адмінресурсу виграє вибори. Силовий блок він не віддасть. Які б гарантії йому не надавали. Тому що, як будь-який "кидало", впевнений в тому, що з будь-якими гарантіями його все одно "кинуть". Зараз він просто тягне час, при цьому продовжує репресії. Але тягнути нескінченно вже не може, бо економічна криза входить у лавинну стадію. Грошей вже ніхто давати не хоче. Навіть Росія . І "голодні бунти" виявляться куди страшнішими Євромайдану.

Зараз багато розмов про активну участь Російської Федерації в революційних подіях в Україні? Що її цікавить?

- Не знаю, на скільки ця участь активна. Не думаю, що аж на стільки, як про це говорять. Росії потрібна "проросійська Україна". Її цікавлять наші ринки. Щоб на території України не було НАТО. Громадянська війна в Україні Росії навряд чи вигідна. У неї достатньо своїх проблем із Кавказом і Зауральськими територіями. Росія зацікавлена в існуванні слабкої України, але не воюючої.

Із цією країною пов'язують ім'я Віктора Медведчука. Яка його роль у сьогоднішній ситуації?

- Він є ланкою в комунікації з Путіним, але не більше. Свою самостійну політику за спиною в Януковича він не грає. Його потяг вже пішов. Медведчук ніколи політиком і не був. Він підкилимний гравець, "рішало". Добре вміє домовлятися, комусь занести певну суму, вирішити питання. Не думаю, що має відношення до викрадень. У публічності він програє навіть середнячковому політику. Судячи по кадровому складу "Українського вибору", Медведчук сьогодні - глибокий маргінал, щось на зразок міського божевільного. Він має контакти з Клюєвим та Хорошковським. Але одна справа співпрацювати, а інша - бути в одній команді. При чому Янукович негативно ставиться до Медведчука. Ще з того часу, як Путін погостював у нього, милуючись фонтаном. Цю красиву картинку показали в новинах. Пізніше виявилось, що на Медведчука напередодні серйозно "наїхала" податкова Януковича. Планували серйозно його потрусити. Він був змушений всім продемонструвати свій "дах". Після цього люди президента дійсно замислились і полишили його в спокої. Але ні в Адміністрації, ні в Кабміні в нього немає шансів.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Чим незручний Майдан чиновникам і політикам від влади?

- Акція, коли вона не проплачена – народжує інші ідеї. От, наприклад, поїздки Автомайдану. Медведчук психонув, коли йому зламали паркан не тому, що шкода загорожі, а тому, що страшно. Адже два паралельних світи раптом перетнулися. Один – реальний, а другий – у супроводі охорони від будинку до офісу. Так не може бути вічно.

До Ахметова його сусіди в Лондоні пред'являють претензії. Багаті люди фешенебельного району почуваються дискомфортно, коли в них під вікнами проходить акція протесту. Та навіть не в демонстрантах справа. Виявляється, в них сусід – порушник свободи та прав людини.

Які наслідки протестів біля осель та офісів олігархів за кордоном?

- Олігархи дуже зважають на думку їхніх сусідів чи бізнес-партнерів за кордоном. Знаю це з особистого досвіду. Наприклад, опублікував на своєму сайті статтю про Юрія Іванющенка. В ній ішлося про те, що він був головою злочинного угрупування. Іванющенко прислав позов із американського штату Аризона. Вимога одна – спростувати. Через цю інформацію в нього з'явилися проблеми з партнерами. Вони забивають його прізвище в інтернеті, а там пишуть, що Іванющенко - злодій, бандит. Радяться з експертами, ті від співпраці відмовляють. А коли вже й місцева преса пише, що він бандит – це вже великі проблеми. Тоді він показує папери про судовий позов на доступній діловим партнерам мові й ніби загладжує ситуацію.

Чому ж вони не вплинуть на Януковича?

- Ахметов та інші олігархи, які мають доступ до Януковича, можуть висловлювати своє невдоволення обставинами. Але наказувати вони йому не можуть. Бо Янукович "всмоктав" половину економіки України. Він та його сім'я є найбагатшими, мають гроші й вплив на силові структури.

Хіба він перший президент, який має такий вплив?

- Перший, хто має такі гроші. Найбіднішим був Кравчук. У нього збереглась лише якась хатинка. За ним – Ющенко. Навіть Кучма – то дитина в порівнянні з Януковичем. У Леоніда Даниловича був лише один олігарх, про якого він турбувався – Віктор Пінчук. Він йому поступався багато чим, давав приватизувати ласі об'єкти. Але так підло, як тепер Янукович грабує, не грабував. До того ж умовно зважував олігархічні структури. Коли якась із груп переважала, надавав переваги іншій. Розумів, що нікому на можна дозволяти домінувати. Через це з усіх президентів незалежної України в Януковича зараз найгірші стосунки з Кучмою. Масла у вогонь підливає зять зі своїми самітами.

Зараз вся влада - в донецьких. І в цьому вузькому колі є центральна гілка - "сім'я". Тому силовий варіант Януковичу, як нікому, зараз не вигідний. Він і так вже всі вибори заздалегідь виграв. На кожній виборчій дільниці може перекупити кожного члена по 10 разів. Бюджетникам не виплачуватиме зарплату три місяці перед виборами, а напередодні пообіцяє виплатити, якщо проголосують за нього. І перемога в нього в кишені.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Чому така жорстка вертикаль не придушить корупцію хоча б на нижчих рівнях?

- Не дивлячись на жорстку вертикаль, крадуть усі безбожно. На відміну від Росії, де путінсько-медведівська диктатура чітко наказала, хто і скільки може красти. Залежно від чину, це становить 15-20 відсотків. В Україні так не вміють. У нас 15 мільярдів з Росії роздерибанять за кілька місяців. Міністри собі, а їх клерки собі. Та так, що міністри й знати не будуть. Кожен краде, скільки може, й не боїться. Янукович намагався вибірково саджати своїх, але це не допомогло.

Якщо, як ви говорите, силовий варіант Януковичу не вигідний, звідки така агресія в "Беркуту"?

- Слідкую за цим спецпідрозділом вже давно, знаю їх попереднього командира Володимира Олександрова. Він пішов у відставку після подій 18 травня, коли побили журналістів (в цей день народилося слово "тітушки", фотограф Влад Содель сфотографував кривдника журналістів Вадима Тітушка, - Gazeta.ua). Офіційно тому, що час пенсії підійшов. Неофіційно - бо розумів, що далі буде тільки гірше. А крайнім буде він. Йому того треба?

У "Беркута" все регламентовано, ніякої самодіяльності. Для того, щоб підняти кийок - потрібен наказ. Олександров особисто на масових акціях слідкував за хлопцями. Якщо в когось із бійців "їхав дах", по одному висмикував і відправляв відпочивати. За його керівництва "Беркут" працював ніжно, просто витісняв демонстрантів. Нинішній "Беркут" з божевільними очима. Склалося таке враження, ніби їм сказали, що в нас уже Білорусь - нема ні народних депутатів, ні журналістів, ні відповідальності після політичних змін.

Наприклад, підходить до мене на Майдані Сергій Кусюк (полковник міліції, заступник командира полку міліції особливого призначення "Беркут" - gazeta.ua). Він мене візуально знає. Я в цей час курю. Погрожує, що за цигарку забере в райвідділок, де будуть зі мною робити, що захочуть. Можливо, агресія через спротив радикальних груп.

Певний час говорили про спецзагони міліції з Росії.

- Не маю такої інформації. Переконаний, що діє виключно наш "Беркут" та внутрішні війська. Це ескадрони смерті в складі МВС. Є кілька фактів, що дозволяють так думати. Вишеньки та Гнідин знаходяться зовсім недалеко від специфічного "ментівського району" на околиці Києва. Неподалік метро "Бориспільська" розташоване училище МВС, трохи далі - величезний санаторій МВС. У тому ж районі є їхня тренувальна база. А також кілька занедбаних піонертаборів і санаторіїв. Якщо Дмитра Булатова вісім днів тримали в підвалі, то малоймовірно, щоб викрадачі там же і жили. "Гестапо" можна цілком обладнати або в одному з покинутих санаторіїв, або на тренувальній базі. Куди людей дівати після катувань? Через весь Київ везти - лінь, та й засвітитися можна. Простіше відвезти недалеко в протилежну сторону і там викинути. З Вербицьким не розрахували відстань, Булатова викинули вже в більш густонаселеному пункті.

Чи покарають винних у кривавих зіткненнях?

- При цьому режимі - ні. Інакше це означає послабити виконуваність наказів наступного командира. Винних багато. Давайте візьмемо все з самого початку. Студентський майдан в ніч розгону був нешкідливий і безневинний.

Думаю, було два варіанти. Перший: Януковичу доповіли, що мітингувальники вже розходяться. Він сказав: добре, але ви пильно контролюйте ситуацію. І поїхав на полювання. Далі втрутилося елементарне чиновницьке холуйство. Андрій Клюєв (секретар РНБО) передав "пильний" контроль над Майданом заступнику Володимиру Сівковичу. Той діяв. Другий варіант: вони намагалися зумисно розіграти все так, аби провину скинути на Правий сектор і радикальну молодь. Але технологічно не вдалося.

Що буде, якщо влада зміниться?

- Всім донецьким буде не добре. Проведуть жорстку кадрову люстрацію. Питання тільки -кому і як саме? Силовикам після того, що вони наробили, своїх голів уже не вберегти в жодному разі. З ними будуть розбиратися в першу чергу. Тут нічого особистого - просто знакові речі.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 
Зараз ви читаєте новину «"Грошей вже не хоче давати навіть Росія. Голодні бунти будуть страшніші за Євромайдан"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі