середа, 24 липня 2024 23:35

Чорногорський сполох. У курортній країні палають політичні пристрасті

Чорногорський сполох. У курортній країні палають політичні пристрасті
Фото: gettyimages.com

Формування нового уряду Чорногорії може розвернути зовнішньополітичний курс країни. На добре чи на погане для України, - розповідає Gazeta.ua.

Усе по-новому

Чорногорія несподівано опинилася у фокусі уваги через новий склад уряду. По-перше, там найчисельніший склад Кабміну серед країн Європи. Міністрів і віцепрем'єрів на трохи понад 600 тисяч населення - аж 32 особи. По-друге, політична конфігурація Чорногорії насторожила навіть США. По-третє, вперше в уряді представлені радикальні серби.

До перезавантаження уряду закликав днями прем'єр Чорногорії Мілойко Спаїч. Новий його склад парламент країни затвердив 23 липня. Загалом переформатування уряду було передбачене коаліційною угодою у жовтні 2023 року. Тому це не стало несподіванкою. А от посилення позицій деяких політсил викликало запитання.

Заради євроінтеграції

Мілойко Спаїч стверджував у своїй промові, що новий уряд сприятиме зростанню добробуту чорногорців та приведе країну до ЄС. Так, Чорногорія досі не увійшла до Євросоюзу, але з 2017 року країна є членом НАТО. Ресурс "Балканський оглядач" звертає увагу на те, що відтепер в уряді Чорногорії представлені такі партії як "Нова сербська демократія" та "Демократична народна партія". Обидві політичні сили вважаються такими, що орієнтуються на Росію та отримали три міністерські портфелі та дві посади віце-прем'єрів. Їх урівноважує "Боснійська партія", котра має прозахідний вектор та п'ять міністрів і одного віцепрем'єра. Також залишаються у центральному органі виконавчої влади партія прем'єра "Європа нині" (єврооптимісти-центристи) і "Демократи", відносно поміркована "Сербська народна партія" та албанські політичні сили.

Спаїч зазначив, що такий склад уряду демонструє, крім іншого, єдність кількох народів у складі Чорногорії, а також те, що всі нації та народи країни прагнуть увійти до ЄС.

Чиї друзі до керма

"Балканський оглядач" цю єдність ставить під сумнів, оскільки опозиційні партії у парламенті відмовилися навіть голосувати, не те що обговорювати новий склад уряду. Зокрема, це "Демократична партія соціалістів", "Громадський рух", "Соціал-демократи", "Хорватська громадянська ініціатива".

Депутат від демократичних соціалістів Андрій Ніколич пояснив чому: в уряді відсутні представники чорногорців, а керують ним із Белграда та з Москви через одного з активних проросійських політиків Андрія Мандича.

Свою стурбованість висловило і посольство США в Чорногорії через наявність у новому уряді політиків та представників партій, котрі не засуджують збройну агресію РФ в Україні.

Російський чинник

Але що робити Мілойко Стоїчу, якщо частка росіян та українців у структурі населення країни за переписом 2023 року сягає однієї шостої (100 тисяч осіб)? Тим паче, наявна напруга з колишнім однопартійцем, нині президентом, Яковом Мілатовичем (котрий полишив єврооптимістів), а спікером Скупщини є той самий проросійський Андрій Мандич.

Цікаво, що заради представлення в уряді "Бошняцька партія" відмовилася від регіональної співпраці з партією колишнього президента Міло Джукановича, нині одного з ватажків "Демократичної партії соціалістів". Таким чином, частково політична комбінація у Чорногорії повторює ситуацію у ПАР, де колишній президент Джейкоб Зума жорстко опонував президенту Сирілу Рамафосі. Лінія конфронтації у Чорногорії пролягає по членству країни у НАТО - проросійські політичні сили закликають вийти з Альянсу. Натомість посольство США наполягає на тому, що чорногорцям слід зосередитися на євроінтеграції.

Лідер євроінтеграції

Нинішнє перезавантаження уряду - не перше за останні два роки. У липні 2023 року парламент Чорногорії засудив широкомасштабну збройну агресію РФ в Україні. Але це стало можливим після дострокових парламентських виборів у червні 2023 року, де вперше не брав участі Міло Джуканович. Однак ще у 2022 році Чорногорія приєдналася до антиросійських санкцій Євросоюзу.

Нині з усіх балканських країн, котрі претендують на членство в ЄС, Чорногорія домоглася найбільшого успіху, відзначають у Брюсселі. Тому президент Яков Міатович і стверджує, що країна може стати лідером євроінтеграційного руху Західних Балкан.

Утриматись у шторм

Чи настільки хвилює це Росію, щоб каламутити воду у Чорногорії? Кремль останнім часом виявляє дедалі більше роздратування позицією Сербії, котра навесні 2024 року приймала у себе керівника КНР Сі Цзіньпіна. У 2016 році, за деякими даними, росіяни та серби готували державний заколот проти тодішнього чорногорського керівництва з метою не пустити країну до НАТО. Історія із держпереворотом отримала завершення буквально днями: Верховний суд 19 липня 2024 року країни виправдав усіх, кого у цьому підозрювали. Зокрема, двох громадян РФ Едуарда Шишмакова та Володимира Попова, спікера парламенту Андрія Мандіча, депутата Мілана Княжевича та генерала сербської жандармерії Братислава Дікіча.

Чорногорія може цікавити росіян як країна з виходом до Адріатики, невеличка та мирна, котру мало хто запідозрить в участі у геополітичних іграх країни-агресорки. Адже Брюссель віддав першість у просуванні до ЄС Україні, а не Чорногорії, котра чекає набагато довше. На цьому можуть зіграти російські та проросійські деструктивні сили. На Балканах також спостерігають і за заявами і діями Угорщини та Словаччини. Не виключено, що Росії вигідно, щоб Західні Балкани "скипіли й вибухнули", бо у такому разі Європа отримає ще одне джерело дестабілізації. Тільки цього разу вторгнення росіян не буде, достатньо розбурхати старі конфлікти. Чорногорія з її складними відносинами із Сербією та близькістю до Молдови підходить ідеально.

Схоже, чинне керівництво Чорногорії прагне за будь-яку ціну зберегти європейський курс, тому зважилося на такий коаліційний уряд. Це не заважає країні посилювати антиросійські дії, наприклад, заборонити трансляцію пропагандистських телеканалів країни-агресорки. На такому ґрунті Чорногорія може зблизитися із Сербією, котра днями ошелешила Кремль відмовою припинити продавати зброю іншим європейським державам. Речник Путіна Дмитро Пєсков анонсував "розборки", бо зброя, мовляв, може йти на посилення ВСУ. Однак пізніше президент Сербії Олександр Вучич заявив про підготовку країн Заходу і НАТО до війни з Росією, цього у Кремлі не спростовували.

Зараз ви читаєте новину «Чорногорський сполох. У курортній країні палають політичні пристрасті». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі