понеділок, 21 квітня 2008 11:28

"Біла ворона" на київських виборах

На київського мера балотуються здебільшого люди нормальні. Самі жити вміють, й іншим дають. Кожен тягне за собою список майбутніх депутатів Київради, які зможуть і себе, і сім`ї свої забезпечити – землею, чи майном яким…

Чи не єдиний виняток у такій пристойній кампанії – екс-губернатор Київщини Євген Жовтяк. Мало того, що не тягне за собою "паровозиком" списку до Київради. Так ще має репутацію політика, який не роздає землю, а відбирає роздану, коли вирішить, що її роздали незаконно. Приміром, за своє недовге губернаторство у 2005-2006 роках наклав арешт на 12 тисяч гектарів, по яких люди вважали, що вже всі питання "повирішували". Одне слово, "біла ворона" серед гнучких та прагматичних достойників.

Судіть самі, київський виборчий штаб БЮТ очолив олігарх Богдан Губський, який без зайвого галасу взяв під контроль мало не половину Київської області. Видно, настала тепер черга і самого обласного центра. У списку БЮТ до Київради є й такі "воїни світла", як Олег Куровський, син Івана Куровського, депутата ВР від БЮТ, співвласника компанії "Житлобуд", яка почала скандальне будівництво на території "Жовтневої лікарні". А також Денис Москаль, директор ТОВ "Каштанове місто", яке воювало з мешканцями кількох столичних вулиць, намагаючись розпочати незаконні забудови.

У блоці Кличка за начальника виборчого штабу Дмитро Андрієвський, котрий , як пишуть ЗМІ, на чолі "Київпвдземшляхбуду" незаконно ділив землицю у Гідропарку, а на приписках до кошторисів нібито виконаних робіт "нагрів" державу на 280 млн. грн. А у списку такий колоритний кличківець, як Лев Парцхаладзе, без якого, здається, жоден земельний скандал у Києві не обходиться.

І так – у всіх нормальних людей. Старий Сан Санич Омельченко тягне – керівника "Житлоінвестбуд-УКБ" В"ячеслава Непопа. Головний столичний "регіонал" та великий магнат Василь Горбаль тягне самого себе. І так далі, і тому подібне.

Лише Жовтяк нікого не тягне. Він здавна такий непрактичний. Навіщо, приміром, одній людині – чотири освіти? Технічна, економічна, юридична та ще й управлінська. У нас багато хто без жодної освіти обходиться: вуличні університети пройде, кулаками помахає, молитви почитає – і готовий кандидат у мери.

Жовтяк ці чотири освіти отримав. Потому інженером на машзаводі працював Пішовши в політику, став одним із лідерів Руху (згодом – Української народної партії). Ніяких благ, звісно, це не принесло, лише неприємності, бо ж за часів пізнього "совка" могло бути лише так.

У незалежній Україні три рази вигравав мажоритарний округ. Ставав депутатом Верховної Ради. Ставши ж, з округу не вилазив, так само, "забуваючи" вирішувати власні "насущні" проблеми. Тому досі у багатоповерхівці живе, тобто, трохи не так, як "нормальні" депутати.

Одне слово – біла ворона. У кучмівської влади, на відміну від багатьох інших записних "патріотів", нічого не просив, підтримав Ющенка на парламентських і президентських виборах, хоча це означало тривале і тяжке перебування в опозиції.

Після перемоги помаранчевої революції його призначили губернатором Київської області. Скільки можливостей відкрилося! "Добрі люди" підказували – навіть робити нічого не потрібно, просто заплющ очі на деякі речі! Не послухав, почав розслідувати земельні оборудки, що видалися йому сумнівними, повертати державі ті самі 12 тисяч гектарів землі, яка вже була полюбовно розподілена між людьми, які "вирішують питання". Одних кримінальних справ за матеріалами жовтякової комісії більше 60-ти відкрили. Коротше, замість того, аби забезпечити себе та дітей, нажив могутніх ворогів та створив собі купу серйозних проблем. Як співав Леонтьєв, "Потому что была она белая, Не такая, как все воронье..."

І далі теж було, як у тій пісні: "Если мы черны - будь и ты черна". Помічник Президента Ющенка, принципово російськомовний Олександр Третьяков, який завжди недолюблював "націоналіста" Жовтяка, а тут ще й на сотні гектарів землі "влетів", "стукав" на свого кривдника з ранку до вечора. І добився-таки указу Президента про звільнення Жовтяка з посади. Правда, поспіх був такий, що сформулювали указ юридично неграмотно, не вказали підстав відставки. Та й важко було обґрунтовувати указ: область вивели за 15 місяців з 9-го на 1-ше місце в Україні за основними соціально-економічними показниками, бюджет області було значно поповнено, почали працювати над програмою будівництва житла для 50 тис. сімей черговиків (за 2 роки до того як про існування проблеми житла в Україні дізналися Президент і Прем"єр-Міністр).

Як вчинив би нормальний чиновник? Принишк, пересидів би, а вже у кращі часи прийшов би за новою посадою. Дивись – і отримав би. Правдоруб Жовтяк подав у суд. На Президента.

Ющенко, роздратований веселим зубоскальством преси, викликав "дивака" і запропонував престижну і впливову посаду заступника секретаря РНБОУ. Жовтяк, у принципі, був не проти. Але спочатку, на його переконання, Президент мав виконати рішення суду, який поновив Жовтяка на посаді глави КОДА.

У відповідь послідував казуїстичний указ про відновлення на посаді і – одразу ж звільнення через... земельні рішення губернатора Жовтяка. Щоб біла ворона відчула себе чорною. Кажуть, Жовтяк, прочитавши указ, не розстроївся, а засміявся. Він таки змусив секретаріат Президента публічно визнати свою юридичну помилку. Хоча й другий указ з юридичної точки зору не витримував жодної критики. До того ж чиновники, які готували указ, формулюваннями практично розписалися в тому, що земелька на Київщині упливла саме з-під їхнього носа.

У 2006 році Євген Жовтяк вчергове продемонстрував своє "дивацтво" і непрактичність. Його УНП ввійшла до блоку "Наша Україна-Народна Самооборона", щоб взяти участь у дострокових парламентських виборах. Жовтяк перебував у квоті своєї партії на прохідному місці. Але замість того, щоб спокійно проходити у ВР на наступний термін ... вийшов з УНП. Заявив, що похід УНП під чужими прапорами призведе до остаточного занепаду цієї політичної сили. А відтак, в Україні просто не залишиться виразника правоконсервативної ідеології.

Сьогодні Євген Жовтяк іде на вибори київського мера. Причину він пояснив просто і дохідливо, хоча й не дуже приємним для інших кандидатів чином: досі у виборчу кампанію не вступили кандидати, котрі мають необхідні знання, досвід та уміння для того, щоб керувати Києвом.

"Нормальних" кандидатів підтримують міністри, депутати, магнати. "Білу ворону" Євгена Жовтяка першими підтримали... поети і художники. Лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченко поети Василь Герасим"юк, Ігор Римарук і Микола Воробйов, поет і кіносценарист Леонід Череватенко та художник Микола Стороженко у своїй заяві попросили Президента Ющенка і прем"єра Тимошенко звернути увагу на те, що через усобиці з приводу єдиного кандидата від демсил з поля зору випала кандидатура Євгена Жовтяка. На думку заявників, він не тільки дуже багато зробив для приходу до влади демократичних сил у країні, але і є визнаним фахівцем з питань, що входять у компетенцію міського голови. "Наша з вами спільна підтримка кандидатури Жовтяка на виборах мера Києва не тільки принесе перемогу демократичним силам, але й перетворить Київ на по-справжньому європейську столицю".

Може, підтримка з боку людей мистецтва виглядає дещо наївно і романтично. Ну, це вже як для кого. Кажуть, устами поетів промовляють Бог і природа.

Чи матиме успіх починання Жовтяка? На глибоке переконання автора, успіх уже є. Він полягає хоча б у тому, що в українській політиці ще збереглися "білі ворони". Що вони не здаються і не складають крил.

Успіх Євгена Жовтяка в тому, що він знову готовий сказати слово правди. Киянам. Успіх киян в тому, що вони мають можливість цю правду почути.

Мені здається, вони порозуміються.

Зараз ви читаєте новину «"Біла ворона" на київських виборах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі