Азербайджан опинився на роздоріжжі між Колективним Заходом та Глобальним Півднем

Позачергові вибори в Азербайджані зафіксували правлячий статус пропрезидентської партії, показали настрої у недавно приєднаному Нагірному Карабасі та поставили країну перед серйозним геополітичним вибором.

Самі-в-собі

Несподіванки на сталося: перемогу дістала правляча пропрезидентська партія "Новий Азербайджан". За попередніми даними від ЦВК, вона отримає мінімум 68 мандатів (у минулому скликанні було 69).Решту місць у парламенті вибороли незалежні кандидати.

Загалом у азербайджанському Міллі Меджлісі 125 представників. Однак місцеві спостерігачі наголошують: умовно незалежні кандидати є насправді провладними, про що свідчать навіть однакові за дизайном передвиборчі агітаційні листівки.

Зрештою, іншого результату й не очікували, адже чинний президент Ільхам Алієв, котрий при владі з 2003 року, у лютому 2024 року виграв вибори з результатом 92,12% з явкою понад 72%.

Комусь подобається, комусь і ні

Результат парламентских виборів найпалкіше привітали у Пакистані, місцевий парламентарій Зульфігар Алі Бахатті назвав їх демократичними та такими, які зміцнюватимуть відносини між двома країнами. Неабияку увагу виборам приділила і Сербія.

Але до країни не запросили спостерігачів від ПАРЄ. Явка на виборах була низькою, 37,3%.

Дострокові вибори в Азербайджані відбулися на вимогу самих депутатів, оскільки у листопаді, коли вони були заплановані, має відбутися Конференція ООН про зміни клімату.

Демократичність, котру відзначив політик з Пакистану, полягала, мабуть, у тому, що до участі в перегонах допустили опозиційні партії. Але найбільша з них, "Народний фронт Азербайджану" ("НФУ") бойкотувала вибори. "Ільхам Алієв повністю знищив електоральний інститут", - заявив лідер партії Алі Керімлі.

Також ігнорувала вибори коаліція "Національна рада демократичних сил Азербайджану", котра назвала перегони "дешевим фарсом".
А от партія "Мусават" взяла участь у перегонах, але жодного місця у парламенті не здобула. Лідер політсили Аріф Гаджіль пояснив свою участь у перегонах бажанням "активізувати політичну атмосферу в країні", але висловив сумнів у чесність голосування. На його думку, вибори проходили в умовах, далеких від демократичних.

Ув'язнені і скорочені

Західні ЗМІ наголошують на тому, що як і на позачергових президентських, так і на цих парламентських виборах для агітаційної кампанії залишалося замало часу: 2-3 місяці. Перегони до Міллі Меджлісу супроводжувалися арештами та переслідуваннями незалежних видань і журналістів. Зокрема, керівників та співробітники таких інтернет-видань як AbzasMedia, Toplum TV, Kanal 13.

Нагірний Карабах

За попередніми даними опозиційні сили вибороли лише одне місце у меджлісі. Однак і цього може виявитися відносно достатньо, щоб заявити про себе, адже вони надто ізольовані. Зокрема й через бойкот виборів. Так вважають азербайджанські аналітики.

Але є ще одна проблема - спірна територія Нагірного Карабаху. Ільхам Алієв активно наголошує на приналежності Арцаху (так називають цю місцевість вірмени) до Азербайджану. Нині Нагірний Карабах, не в останню чергу завдяки російській допомозі та посередництву, належить до Азербайджану. Однак ця територія неспокійна. У лютому 2024 року на дострокових президентських виборах Алієв із родиною показово голосував у столиці регіону - Степанакерті. Нині поїздок туди не було, але було відкрито понад півсотні виборчих дільниць.
"Ми вітаємо голосування на цій території", - заявив одному з азербайджанських телеканалів голова делегації Організації ісламського співробітництва Ладжал Тарек.

Білорусь за приклад?

Схоже, Нагірний Карабах непокоїть Ільхама Алієва своїм протестним потенціалом. Тому результати виборів окремо по ньому не оприлюднюють. Утім, за переважної підтримки партії Алієва "Новий Азербайджан" та розколу в опозиційному таборі суттєвих змін у розстановці сил в Азербайджані очікувати не доводиться. Країна офіційно подала заявку на вступ до БРІКС і показово, що спостерігачі за виборами від ШОС високо оцінили їх, тоді як від ОБСЄ - вказали на низку порушень. Можливо, Азербайджан намагатиметься балансувати, наскільки це можливо довго, між Глобальним Півднем і Колективним Заходом. Опосередковано про це свідчить підкреслена увага азербайджанського телебачення до білоруських спостерігачів.

Досвід Олександра Лукашенка не буде зайвим у разі, якщо Азербайджан приймуть до БРІКС, бо не виключено, що Путін може запропонувати Алієву розмістити на території держави ядерну зброю, як це сталося у Білорусі. Тож такою вірогідністю пояснюється і несподівана заява прем'єра Вірменії Нікола Пашиняна про готовність підписати мирну угоду з Азербайджаном. Кілька днів тому Пашинян заявив про призупинення членства Вірменії в ОДКБ. У Росії вважають, що він занепокоєний через зближення Баку з Москвою. У цьому сенсі чергове підтвердження правлячого статусу Алієва в Азербайджані дає йому переваги в часі, котрі, вочевидь, можуть знадобитися у короткостроковій перспективі.
Україні Азербайджан цікавий як багата на енергоресурси країна, котра, до того ж, прагне активно торгувати ними, балансуючи між різними політичними блоками. Офіційний Баку привітав цьогоріч Україну з Днем Незалежності. Ця країна є найбільшим покупцем української яловичини. Нарешті - це критично важливо - саме азербайджанський газ транзитуватиме Україна замість російського до Євросоюзу після завершення контракту "Нафтогазу" з "Газпромом".

×