Президент Володимир Зеленський вивів дипломата Романа Безсмертного із Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Указ підписав 13 серпня.
Безсмертний дізнався про звільнення з преси. Зеленський повернув його до переговорів 9 липня. Він уже працював у Мінську впродовж 2014–2016 років. У квітні 2016-го вийшов із перемовного процесу за власним бажанням.
8 серпня Роман Безсмертний заявив, що через загибель чотирьох українських військових біля Павлополя Україні варто припинити роботу в Мінському процесі, доки не збереться Нормандський формат — перемовини між лідерами України, Німеччини, Франції й Росії.
— Моя публічна позиція стала причиною звільнення, — каже Роман Безсмертний, 53 роки, в ефірі "5 каналу" 13 серпня. — Таке враження, що біля президента немає жодної людини, здатної зрозуміти, що могло трапитися 6 серпня. Я намагався пояснити. Вперше обстріл відбувається в денний час, коли діють спостерігачі ОБСЄ. Коли включені камери, а над місцем обстрілу є безпілотник. Треба було зупинити Мінський процес. І доки ті, хто застосував зброю в районі Павлополя, не будуть покарані, жодних кроків не робити. Було б зрозуміло, що Україна має позицію. А оце теляче слюнявство з українського боку призводить до того, що нас ігнорують.
В Офісі президента не підтвердили, що звільнення пов'язане із заявою.
"Президент делегував організацію відстоювання позицій України в переговорах Леоніду Кучмі. Під його керівництвом ми формуємо найбільш ефективну команду", — йдеться у відповіді Офісу президента виданню "Українська правда".
— Слова Безсмертного про паузу в Мінську не були погоджені президентом і керівництвом делегації. Його особиста думка пішла врозріз із їхньою позицією, — каже політолог 60-річний Володимир Фесенко. — Як член перемовної групи мав її з ними обговорити, перш ніж публічно висловлювати.
Роман Петрович — політик. Він звик робити політичні заяви. Дипломат виконує розпорядження Міністерства закордонних справ або президента.
— Призначення Безсмертного було помилкою команди Зеленського. Тристороння контактна група не спроможна вирішити стратегічні проблеми, досягти миру. Лише напрацювати ефективне рішення для платформ вищого рівня, — коментує екс-заступник начальника Генштабу 66-річний Ігор Романенко. — Великі політичні питання можуть вирішити Америка, Україна та Росія. Не варто чекати принципових змін і на рівні Нормандського формату. Франція й Німеччина залежні від РФ політично, економічно й у військовому сенсі. Нині Нормандський формат затягують, бо він невигідний росіянам. Знають, що доведеться відповідати за порушення.
Французи не хочуть зустрічі, бо на ній говоритимуть про залучення американців до переговорів, а їм це не треба. Вони прагнуть бути "великими", але не робити рішучих кроків. Канцлер Німеччини Анґела Меркель поступово виходить із політики через стан здоров'я. Рішучих дій від неї не варто чекати.
А от для Зеленського зустріч у Нормандському форматі є пріоритетом. Треба визначитися з дорожньою картою по перших двох пунктах Мінських угод. Це фактичне припинення бойових дій, якого ми так і не побачили, й обмін полоненими.
Коментарі