— Як і казав, іду на один термін. Робота складна. Ніхто спасибі не скаже. Але якщо буде велика підтримка народу України, можу подумати, — говорить президент 42-річний Володимир Зеленський про можливість балотуватися на цю посаду вдруге.

20 травня зібрав пресконференцію в парку біля Маріїнського палацу. Напередодні Офіс президента відмовив в акредитації низці засобів масової інформації, зокрема й "Газеті по-українськи". Пояснили це карантином.

На галявині поставили прапор України та штандарт президента, сцену, великі літери "Зе", стільці для журналістів. На вході міряли температуру й роздавали маски з рукавичками. Пригощали узваром, ягідним морсом, чаєм, кавою, мінеральною водою, круа­санами.

Зустріч тривала майже 3 год. Наводимо головне, про що сказав Володимир Зеленський.

Про кумівство:

— Жодного кума чи військового друга я не призначив.

Про російську агресію на Донбасі:

— "Просто припинити стріляти" — це складний процес. Показуємо світу, що в нас міцна армія, але ми не провокуємо. Та якщо по нас стріляють, відповідатимемо.

Про Мінські переговори:

— Мінський формат — пріоритет, але ніхто не скасовує іншого. Ми готові до будь-яких перемовин, що можуть наблизити до кінця війни та повернення наших територій.

Про Верховну Раду:

— Доки "Слуга народу" буде голосувати за важливі для країни законопроєкти, за все, що написано в програмі президента, — я підтримуватиму партію. Якщо не голосуватимуть, а лобіюватимуть інтереси, не дай Боже, якоїсь групи впливу, розпускатиму парламент.

Про прем'єр-міністра Дениса Шмигаля:

— Шмигаль — і професійний, і чистий. Я його не знав до своєї політичної кар'єри.

Про міністра внутрішніх справ Арсена Авакова:

— Він мені не близький товариш. Навпаки, в нього є приятелі, з якими я точно не товаришую. Чи потужний він міністр? Так. Чи складна в нас зараз ситуація? Так.

Про справу Катерини Гандзюк:

— У нас є відповідь — ми знаємо, хто замовив (на херсонську активістку, радницю міського голови напали 31 липня 2018-го. Облили сірчаною кислотою. Отримала майже 35% опіків шкіри. Перенесла понад 10 операцій. Померла 4 листопада позаторік. 27 квітня Служба безпеки України під процесуальним керівництвом Офіса генерального прокурора завершила досудове розслідування справи. — ГПУ). Цю справу передано до суду, він дасть справедливий вирок.

Про Петра Порошенка:

— Щодо вироку пану Порошенку. Все ще попереду.

Про плівки Єрмака:

— Для мене це порожня справа (на оприлюднених відеозаписах брат керівника Офіса президента Андрія Єрмака Денис нібито торгує посадами. — ГПУ). Я знаю, хто робив ці записи. Знаю, для чого. Хто хотів шантажувати мене, щоб я зняв Єрмака. Не готовий зараз говорити, йде слідство.

Про олігархів:

— Я не відстоюю їхні інтереси. Вони не можуть натиснути, щоб поставити когось на посаду.

— Зеленський втомлений. Краще став розмовляти українською мовою, — говорить політтехнолог Олексій Голобуцький, 44 роки.

— На багато запитань відповідав обтічно. Та й жарти перестали бути смішними. Але відчувається — його державницька позиція стала міцніша. Президент не відповідав так, як подобається проросійським телеканалам Медведчука й Мураєва. Патріотичну ­аудиторію він все-таки боїться.

Зеленський бере на себе відповідальність за все — за Єрмака, кадри. Це дозволяє йому втримувати рейтинг. 75 відсотків уже немає. Але підтримки все одно достатньо, щоб почуватися впевнено. Однак це тимчасове зміцнення. На тлі пандемії до минулих його прорахунків менше прикута увага. Після карантину громадяни захочуть вийти на роботу, якої немає, зіткнуться з реальністю. Почнеться роздратування. І тоді те, що зараз Зеленського тримає на плаву, спрацює проти нього.

— Володимир Олександрович не став політичною фігурою, яка відповідала б на виклики й загрози для України, — каже політолог 42-річний Михайло Басараб.

— Його дискусії з пресою нагадують конкурс капітанів КВК. Коли не важливо, що скажеш, головне — щоб виглядало красиво, треба переговорити опонента, твоє слово має бути останнім.

У Зеленського немає світоглядної бази, необхідної для політика. Наприклад, для боротьби з російським агресором ти повинен мати системні знання про історію відносин України та РФ. Це протистояння триває пів тисячоліття. Якщо розумієш споконвічне хижацьке ставлення Москви до України, то в тебе буде розуміння природи цієї війни й рецепти, як діяти. А коли людина має поверхове уявлення, то вважає — війну можна легко закінчити, це якесь "непорозуміння" між "братніми народами".

Президент мав би сказати: умови Росії щодо Донбасу — неприйнятні. Україна поверне території — але на власних умовах. Коли це станеться — не знаю. Може, за місяць, а може — через 100 років. Але головне — маємо захистити свою свободу, державність.

— Зеленський потрохи опановує посаду. Не почувався розгубленим. Виглядав навіть трохи самовпевненим, — говорить політичний оглядач 55-річний Леонід Швець. — Коли показує, що кількома питаннями йому можна дошкулити, викликати емоцію, його прихильники сприймають це за людяність.

Якщо за кілька років рейтинг президента буде 10–15 відсотків — він не балотуватиметься. Хоча оточення й підштовхуватиме. Та якщо підтримка становитиме 25–30 процентів і ніхто не матиме більше, тоді, звісно, піде.

×