— Не чіпатися того, що ділить і роз'єднує поодинокі частини української землі. Мусимо єднатися, концентруватися, а не ділитися. Не розбігатися. Це повинно бути нашим гаслом, — говорить спікер 46-річний Андрій Парубій 5 вересня. На відкритті сьомої сесії парламенту цитує голову Центральної Ради Михайла Грушевського.

На роботу прийшли 375 народних депутатів із 423. Чекали на президента Петра Порошенка. Він мав виступити з вітальним словом. Візит перенесли на інший день.

— За ці непрості три роки після Революції гідності змогли стабілізувати ситуацію і маємо невеликі паростки економічного зростання, — каже з трибуни прем'єр-міністр Володимир Гройсман, 39 років. — Але цього недостатньо, щоб дати українцям належну якість життя, належну заробітну плату, можливості отримувати якісну освіту та охорону здоров'я. Є й ті, хто говорить: "Все пропало. Україна безнадійна. Нічого не зміниться". Ці люди мають залишитися на узбіччі розвитку країни. Хочу закликати всіх нас об'єднатися для прийняття конкретних рішень. Я буду боротися за успіх. Хочу, щоб ми боролися разом — коаліція, опозиція, позафракційні народні депутати.

У перший робочий день нардепи відкликали 69 законопроектів, стільки ж запропонували повернути на доопрацювання в комітети, а 128 — визнали "не актуальними". Після цього з кількох спроб знайшли 226 голосів і прийняли план роботи на перший сесійний тиждень. Проголосували за реформу освіти.

— У депутатів немає бажання проводити реформи. Але відступати нема куди. Тому почали з найпростішої для них — реформи освіти, — коментує політолог 61-річний Олександр Кочетков.

— Далі доведеться братися за пенсійну, медичну, земельну. Є вірогідність, що не проголосують за них. Назовні вилазитимуть суперечності між фракціями, гілками влади. Протистояння може призвести до дострокових виборів. Зараз президент фактично керує Верховною Радою. Якщо переконається, що на майбутніх виборах знову отримає прихильну до нього більшість, запустить перезавантаження парламенту.

— Політичні сили перегруповуються. Визначаються, на кого робитимуть ставку на президентських виборах, — каже політолог 39-річний Віктор Таран.

— Перший день роботи підтвердив правило: Верховна Рада працює ефективно, якщо до сесійної зали внесені якісні законопроекти. Закон "Про освіту" підтримала не тільки більшість, але й частина опозиції.

Не варто забувати про борги з минулих сесій. Потрібно змінити закон про вибори, обрати Рахункову палату, скасувати закон про електронне декларування для громадських організацій.

Дестабілізувати роботу парламенту можуть зовнішні фактори. Наприклад, внесення подань Генеральної прокуратури на притягнення до відповідальності депутатів, осінні вибори до територіальних громад, імовірне переформатування Кабінету міністрів. Тому вересень може бути продуктивним, а з початку жовтня парламент почне штормити. І це триватиме до прийняття бюджету 2018 року.

На ремонт витратили три з половиною мільйони гривень

У приміщенні Верховної Ради провели ремонт і реставрацію. На роботи витратили близько 3,5 млн грн.

Підлогу в холі встелили ковроліном за 200 тис. грн.

"Килими закуплені 2006 року. Тоді їх не використали. Зараз заплатили лише за встановлення. Ремонт кулуарів обійшовся в 1,4 млн грн, каналізації та приміщень буфету — майже 1,5 млн. За 1,3 млн перенесли експозицію "Прапор України" з другого поверху на сходи між першим і другим поверхами кулуарів. Дерев'яну експозицію замінили на мармурову. Герб із позолотою коштував 18,1 тис. грн", — повідомляє прес-служба Верховної Ради.

×