Перед святкуванням Дня Перемоги президент Віктор Ющенко, 54 роки, відвідав Донецьк. Зранку 8 травня на гелікоптері прибув до меморіалу "Саур-Могила".
Місцеві комуністи намагаються прорвати кільце охорони і скандують "НАТО — ні". З іншого боку — представники Української народної партії на чолі з нардепом Олександром Клименком розтягнули на схилі український прапор 30х45 м.
— Навіть із вертольота президент бачив, що йому є на кого спертися тут, — пояснює депутат. — Хочемо підкреслити, що Донецьк — за єдину і соборну Україну.
Виступ глави держави був коротким. Віктор Ющенко не згадував про ОУН-УПА і не говорив "Героям слава!"
— За кожне українське село, кожен шматок землі, политі кров"ю, хочу подякувати ветеранам. Нам дістався унікальний шанс жити в один час із ними. Ці люди захистили свободу і незалежність. Слава Вам! Слава Україні! Слава переможцям, — говорить глава держави.
Йому аплодують. Комуністи насуплено мовчать. Президент нагороджує 14 ветеранів — вручає ордени Богдана Хмельницького II ступеня, "За заслуги" III ступеня і "За мужність" II ступеня. Потім підходить до журналістів. Його запитують, чому приїхав саме на Донеччину.
— Цим візитом я хотів дати зрозуміти, що ми єдині, що Україна — одна, і в такі дні ми об"єднуємося, — каже він. — Молоде покоління має створити єдину націю, незалежно від мови, місця народження чи релігійної конфесії. Я добре знаю всі проблеми, які у нас є. Хочу показати, що я повний сили, щоб ми їх вирішили разом. Мій візит — це простягнута рука для потиску.
Наступного дня президент святкував у столиці. Близько десятої ранку до Музею Великої Вітчизняної війни приїздять автобуси з ветеранами. Їх привозять із Хрещатика, де вранці вони брали участь в урочистій ході за участю Віктора Ющенка.
Іспанці зуміли примиритися. Примиряться й українці
— У мене від війни залишилися страшні спогади і два поранення — в руку та живіт, — каже ветеран Олександр Іванкевич, 83 роки. Витирає хустинкою піт із чола. — Не дай Боже, діти, щоб війна повторилася!
На вулиці перед президентською трибуною для ветеранів ставлять стільці. Глава держави приходить із дружиною та дітьми. Місця в першому ряду займають глава Секретаріату президента Віктор Балога, секретар Ради нацбезпеки й оборони Раїса Богатирьова, спікер Арсеній Яценюк та кілька урядовців.
— День Перемоги — це день пам"яті, — зачитує промову глава держави. — Найжорстокіша, найкривавіша в історії людства війна забрала життя в більше як десяти мільйонів українців. На окупованих територіях український народ розробив масовий партизанський рух. Героїчний спротив фашистам чинили мужні борці за незалежність України, воїни Української повстанської армії.
Ветерани, які до цього уважно слухали Віктора Ющенка, починають шуміти і свистіти.
— Позор! Ганьба! — викрикують.
Президент читає виступ далі. Потім із ветеранами йде до намету скуштувати солдатської каші.
— Воїни УПА мають право існувати, але об"єднувати нас не слід. Нікому цього не треба, — каже ветеран радянської армії 82-річний Володимир Пікуля.
До намету поспішає міністр оборони Юрій Єхануров, 59 років.
— Сьогодні старшим людям важко поглянути з точки зору вічності на ті події, які відбувалися, — каже він. — Але іспанці зуміли примиритися. Примиряться й українці. Потрібен тільки час.
Півгодини високопосадовці спілкуються з ветеранами. Одним із перших виходить Балога. Про освистування промови президента говорити відмовляється. З"являється віце-прем"єр Іван Васюник, 48 років.
— Каша смачна, — усміхається. Про реакцію ветеранів на промову Віктора Ющенка каже: — Десятки років радянська влада говорила людям, що радянські воїни і воїни УПА були по різні сторони барикад. Ці стереотипи важко вибити зі свідомості.
Васюник зауважує, що президент чотири роки намагається примирити ветеранів.
— Це матиме результат, — прогнозує.
2 
35413
Коментарі