Учора прем"єр-міністр Юлія Тимошенко, 48 років, проводила у Кабміні нараду з головами обласних рад. Був присутнім спікер Верховної Ради 52-річний Володимир Литвин. Говорили про економічну кризу в регіонах.
— У цих складних економічних умовах нормально може працювати лише психіатр, — каже колегам перед початком наради голова Черкаської облради Володимир Гресь, 46 років. Додає, що має претензії до держбюджету. Повз нього проходить заступник керівника фракції БЮТ у парламенті Андрій Кожем"якін.
— Привіт, Андрюша! — усміхається до нього Гресь. Жартує: — На Черкащині кризи немає!
До зали заходять Тимошенко, Литвин і його заступник Микола Томенко. Сідають по обидва боки від прем"єрки. Вона виходить до трибуни. Каже, що хотіла б повідомити гарні новини, але їх через кризу немає.
— Ті політики, які кажуть, що ситуація в Україні найгірша, — це не відповідає дійсності, — говорить Тимошенко. — Ми тримаємося посередині між іншими країнами по розвитку кризових явищ. Але вона дуже послаблена політичними розбіжностями.
Прем"єр-міністр порівнює Україну з Білоруссю, Казахстаном та Росією. За її даними, там й інфляція більша, й темпи промислового виробництва швидше падають, ніж у нас. Додає, що до травня разом із місцевою владою Кабінет Міністрів має внести поправки до держбюджету. Запрошує виступити голову Чернігівської облради Наталію Романову, 48 років.
— Прийнятий не той бюджет, який би нам хотілося бачити, — говорить та. — Сподіваємося, що в наступному будуть враховані наші пропозиції.
По черзі інші голови облрад просять Тимошенко зменшити податковий тиск, не скорочувати держслужбовців на місцях, посприяти, аби підприємцям продовжували термін виплати кредитів. Також, щоб у селах збудували фельдшерсько-акушерські пункти. Тимошенко і Литвин записують у блокноти.
Шахти закриваються. Колективи на межі бунту
Прем"єрка каже, що голові Верховної Ради потрібно їхати на іншу зустріч. Просить послухати його. Литвин говорить про потребу налагодження контактів центральної влади з місцевою.
— Сьогодні з фази взаємних звинувачень країну активно втягують у політичну війну із застосуванням вулиці, — стверджує він. — Те, що відбувається в Києві — це прелюдія. Якщо за нею спокійно спостерігати, то це може перейти в абсолютно некеровану стадію.
Прощається із Тимошенко. Та цілує його в щоку. Міністру Петрові Крупку показує очима, щоб провів Литвина. Той підводиться і йде зі спікером за двері. До трибуни виходить голова Луганської облради Валерій Голенко, 50 років. Повідомляє, що в його регіоні зупинилася половина підприємств.
— Шахти закриваються. Колективи на межі бунту, — зазначає.
Тимошенко супиться. Коли він завершує виступ, вмикає мікрофон.
— До Києва далеко йти, тим більше, що вся верхівка Партії регіонів у столиці й може тут усе вирішити, — каже. — Водити людей, звичайно, можна. Але ж шахти не в цьому році закривали, а тоді, коли і ви, Партія регіонів, були при владі. Тому я б хотіла, щоб ми говорили без цих політичних викрутасів.
Коментарі