"Соціалісти розуміють, що це останній хапок"

 

На інтерв"ю з Юрієм Луценком, 42 роки, їдемо до офісу "Народної самооборони", що на вулиці Боженка в Києві. Цей район до елітних не належить. Коли дзвонимо у двері, ззаду підходить Луценко. Він теж щойно приїхав. Екс-міністр внутрішніх справ у модних, місцями потертих джинсах, червоній футболці. Говорить по мобільному, одночасно вітається і кивком голови запрошує за собою всередину. Іде до кабінету.

Це невеличке приміщення з робочим столом, у який упирається довший стіл для нарад. За ним сидить старший брат Луценка Сергій. Він встає і виходить. На стіні висить карта України. На ній наклейками позначені міста, де є штаби "Народної самооборони". Екс-міністр тим часом закінчує телефонну розмову й віддає мобільний керівникові своєї охорони.

— Візьми цю херню, щоб не мішала, — каже. Повертається до нас: — Піду одіну офіціальну рубашечку.

За хвилину повертається у сірій сорочці на довгий рукав:

— Так, громадяни, тепер у мене вигляд культурний. Ненавиджу в таку гарячу погоду ходити в сорочці.

Розмову починаємо з того, що багато людей називають Луценка новою надією в політиці.

— Так, завтра я буду в адміністрацію іти. Там будуть із надії ліпити сучасність, — сміється у відповідь Луценко. — Подзвонили вже. Зараз почнуть пити кров. Об"єднувати все, що погано лежить. Так, давайте питання свої, бо я почну матюкатися.

А поклавши руку на серце, вам потрібні як партнери Юрій Костенко, Борис Тарасюк?

— Ці вибори будуть боротьбою світоглядів — європейський вибір і колоніальний. Було би зрозуміліше, якби було два блоки. Але БЮТ відмовився. Тепер маємо вибирати, чи об"єднуватися "Народній самообороні", "Нашій Україні" і "Правиці". Але після останніх заяв "Правиці" про те, що кожне третє місце має бути їхнє, бо в них багато вождів, таке об"єднання стало проблемою. А вони ще й не збираються створювати єдину партію... Тоді навіщо таке об"єднання? Це називається: дядьку, підвезіть, а потім я піду своєю дорогою.

Отже, шляхом виключень, далі — "Наша Україна" і "Самооборона". Я вважаю це нормальним блоком, який міг би взяти голоси, які розчарувалися в "Нашій Україні" в період "любих друзів", розчарувалися в соціалістах та інших.

Зараз я їжджу по Центральній, Північній і Південній Україні. Виконую наказ Західної іти на схід. Ми будимо українця там. Так от, усі мені кажуть: ми хочемо за вас голосувати окремо. Я не виключаю ні об"єднання, ні самостійного походу.

Зараз Верховна Рада розпускається більш ніж 150 заявами про складення мандатів. Якщо на наступних виборах Партія регіонів опиниться в опозиції, але матиме свої 180 мандатів...

— Є норма, що парламент, обраний на дострокових виборах, рік не може бути розпущеним, — перебиває Луценко.

А якщо "регіонали" не приймуть присяги?

— Якщо не приймуть присяги, будуть ще раз вибори. І так може бути... Але це краще, ніж жити мовчки чотири роки при владі, сформованій на зраді і брехні.

То що, у нас не буде Верховної Ради?

— Чесно кажучи, у нас її вже немає півроку — і нічого.

Луценко каже, що за останні два місяці дискредитовані більшість державних установ — суди, парламент, силові структури, навіть громадянська активність, яку зараз проплачують.

— Якщо у парламент прийдуть не ті самі обличчя — є шанс на зміни, — підсумовує.

Але і БЮТ, і "Наша Україна" ведуть у списках тих самих. Інакше нардепи не склали б своїх мандатів.

— Я звернувся до братів-демократів: давайте оновимо бодай на 50 відсотків списків. Але БЮТ і "Наша Україна" хизуються тим, що виключили зрадників, і тими ж рядами йдуть на вибори.

Луценко бере ручку, на якій написано "Народна самооборона". Крутить її в руках. Зрештою відламує зажим, але не викидає його. Протягом усієї розмови крутить цей зажим у руках і приставляє до місця на ручці, від якого відламав.

З "Нашої України" вийшов Борис Беспалий. Може так бути, що він опиниться в "Народній самообороні"?

— Ні. Я не знаю, чому в людей беруться такі заяви. "Народна самооборона" фактично сформувала свою команду, і в неї можуть з"явитися нові обличчя лише з регіонів, які до цього часу не були засвічені в політиці.

Так припустив Поживанов...

— Не знаю, чому в пана Поживанова такі заяви. Можливо тому, що він дуже хотів потрапити в "Народну самооборону". Був такий період.

Суспільство має знати, хто дає серйозні суми на лікування міністра внутрішніх справ

Чому ви не їдете на схід?

— Я тільки повернувся з Херсона.

Це південь. Поїдьте на Донбас.

— На Донбас ми заїдемо тоді, коли для цього буде найкраща точка — епіцентр виборчої кампанії. Не сумнівайтесь, ми там працюємо. Хто думає, що це вотчина "регіоналів", хочу нагадати, що за Партію регіонів у Донецькій області голосувало 70 відсотків. Кожен третій не голосував. Так що не думайте, що там усе так погано. Але треба там працювати не наїздом і не оголошенням "походу на Донбас", як це, на жаль, робила "Наша Україна" на минулих парламентських виборах. Там треба працювати зсередини.

У вас там є якісь організації?

— У нас у всіх обласних центрах є організації. Ми створюємо лише обласні штаби, ми не пішли класичним шляхом створення райкомів.

Казали, що на минулих парламентських виборах голоси рахували нечесно. Будете брати участь у контролі за підрахунком цього разу?

— Ми б із задоволенням за це взялися. Але всі п"ять старих партій, які є в парламенті, вступили в змову і позбавили інші партії змоги контролювати це.

Ваших представників ніде немає?

— У жодній комісії. Я підозрюю, чому Мороз так довго закликав до ліквідації фракцій "Нашої України" та БЮТу — щоб усі комісії де-юре могли бути сформовані виключно Партією регіонів, соціалістами і комуністами. І така велика СРаКа (соціалісти, "регіонали", комуністи. — "ГПУ") буде дуже цікава для виборців, для чесності виборів, — жартує Луценко.

А за своєю квотою "Наша Україна" могла виділити якусь частину "Народній самообороні"?

— Коли ми попросили послати нашого представника в Центральну виборчу комісію, вони на це не пристали.

Чому?

— Я вам кажу факти, а емоції залишаю при собі.

Ваш партнер і спонсор Давид Жванія якось заявив, що в разі перемоги демократичної коаліції ви можете повернутися на посаду міністра МВС.

— Я не розглядаю такої можливості. У списку "Народної самооборони" є кандидати для того, щоб очолити і провести реформи у всьому блоці справедливості: Генпрокуратура, МВС, у судах. Одного кандидата знає вся країна — це пан Шемчук. Я вважаю його одним з найбільш принципових та чесних прокурорів високої ланки. У нас є кандидати на те, аби очолити Міністерство внутрішніх справ. І я можу провести необхідні зміни в Міністерстві юстиції. У нас на кожного з них є дублери. Наприклад, той же Стретович міг би бути непоганим генпрокурором. Той же Катеринчук міг би бути міністром юстиції. По МВС давайте потримаємо інтригу.

Давид Важаєвич сказав у одному з інтерв"ю, що хотів би бути віце-прем"єром з питань реформ.

— Я вважаю, що він системно мисляча людина. Не дивиться на деталі, а дивиться на взаємозалежність різних галузей економіки, які гальмують. Він бачить,  де є тромби і навпаки — де можливість розвитку.

Як у цьому разі діє принцип відділення бізнесу від влади? Жванія має перед народом сказати, що з бізнесом у нього все завершено?

— Спитаєте в Давида Важаєвича.

А ви з ним про це говорили?

— Я думаю, що людина, яка робить реформи, не має можливості серйозно впливати на свій бізнес. Це якби він хотів бути міністром енергетики або транспорту, фінансів, то я би запідозрив щось. А на реформах має бути людина з бізнес-логікою.

Наскільки мені відомо, бізнес Жванії давно переданий в управління. Мало того, основний його бізнес знаходиться поза межами України.

Ваш колишній однопартієць Іван Бокий про можливих нових лідерів країни сказав: якщо хтось вважає таким Луценка, то я їм співчуваю...

Луценко слухає та киває головою:

— Я не коментую Івана Сидоровича. Він усе сказав правильно.

Мороз заявив, що Соцпартія іде на вибори окремо від Партії регіонів. Які в них шанси пройти у парламент?

— Нікуди вони не йдуть ні разом, ні окремо. Вони роблять все, аби вибори не відбулися. В цьому їхня стратегія. Але в цей же час не забувають використати всі можливості їхніх представників у владі. Починаючи від МВС і закінчуючи Фондом держмайна та Міністерством транспорту. Вони розуміють, що це останній хапок.

Чи маєте інформацію про те, що сталося з міністром внутрішніх справ Василем Цушком?

— Ні, я взагалі не розумію, чому так відбулося. Адже член Соцпартії Іван Сподаренко, який у ті ж дні потрапив у "Феофанію" (лікарня для високопосадовців. — "ГПУ") з інфарктом, там і лікується. Але про нього не трублять усі ЗМІ, і його не вивозять за кошти невідомих спонсорів до Німеччини, не кладуть за ті ж самі кошти в суперклініки.

Якщо було отруєння, то Цушко або його близькі мають зробити заяву в правоохоронні органи, інакше це є грубим порушенням закону — називається укривательство. Він має також сказати, за чиї кошти його перевозили. Я не шукаю компромату. Просто суспільство має знати, хто дає серйозні суми на лікування міністра внутрішніх справ.

Чи вистачає вам зараз часу на відпочинок та сім"ю?

— Вистачає. Вихідні я завжди віддаю меншому синові — на гральні автомати з морозивом. Зі старшим — книжковий ринок "Петрівка". Ще всі разом виїжджаємо в ліс, робимо шашлик. Футбол або волейбол на галявині, залежно від погоди.

Молодший закінчив перший клас, я його здав в оренду тещі. Зараз старший складає сесію в Університеті телекомунікації, а я згадав, що таке тройний циклічний інтеграл, — усміхається. — Зараз багато читаю. Усі книжки, які купував, але відкладав. Надибав "12 обручів" Андруховича. Це мені подобається. Перед тим осилив кілька серйозних політологічних, історичних речей — "Історія готів" академіка Щукіна. Була "История денег". Зараз Прохаська відклав.

Після завершення розмови прес-секретар Луценка подає йому свіжі газети. В одній з них лідерку БЮТу Юлію Тимошенко порівнюють із колишньою лідеркою "Білого братства" Марією Деві Христос. Вони на сусідніх фото.

— О! А шо з Юлькою сталося? — сміється Луценко, побачивши фотографії.

1964, 14 грудня — Юрій Луценко народився у Рівному
1989 — закінчив Львівський політехнічний інститут, факультет електронної техніки
1994 — заступник голови Рівненської обласної ради
1996 — секретар політради Соціалістичної партії
1997 — заступник міністра у справах науки і технологій
1998 — помічник прем"єр-міністра Валерія Пустовойтенка
2000 — співголова акції "Україна без Кучми"
2002 — обраний народним депутатом за списком Соцпартії
2005 — міністр внутрішніх справ, призупиняє членство в СПУ
2006 — виходить із СПУ на знак протесту проти приєднання соціалістів до антикризової коаліції; звільнений з посади міністра, призначений радником президента
2007 — звільняється з посади радника президента, започатковує рух "Народна самооборона"
Одружений, має двох синів

×