Заступник генерального прокурора України Микола Голомша, 45 років, вважає, що в українських правоохоронних органів настає час професіоналів.
Зазвичай у нас при зміні керівництва держави змінюють і генерального прокурора. Влада хоче мати на цій посаді підконтрольну їй людину?
— Кандидатура на посаду генпрокурора подається і призначається президентом України. Верховна Рада її погоджує. Так само його звільняють — президент за погодженням парламенту. Отож існуюча система ставить генпрокурора в залежність одразу від кількох гілок влади.
Утім, він може бути незаангажованим навіть при такому розкладі: якщо політики й чиновники керуватимуться не вузькопартійними інтересами, а міркуваннями забезпечення в країні верховенства права. Та все ж нинішню систему треба вдосконалити. Генпрокурор повинен виконувати свої обов"язки без будь-якого тиску. А не так — якщо не зробиш те чи інше, завтра проголосуємо і тебе звільнять. Не має бути такого, щоб Верховна Рада використовувала такий важіль, як недовіра генпрокуророві. Це — політичний інструмент розправи над ним. Генпрокурор має працювати п"ять років і звільнятися відповідно до закону.
Чи потребує реформування система прокуратури?
— Нам не потрібне реформування заради реформування. В Україні існує нормальна система влади. Є законодавча, виконавча та судова її гілки. Є президент — гарант конституційних прав громадян і держави. Є система органів, що борються з оргзлочинністю та корупцією — спецпідрозділи на рівні МВС, СБУ та прокуратури. Але закон щодо функціонування цих підрозділів не діє. Він потребує вдосконалення. Бо ці структури на місцях підпорядкували тим же керівникам, окремі з яких, часом, самі причетні до злочинності. Більше того, такі підрозділи позбавлені слідчих апаратів. Вважаю, вони повинні підпорядковуватися не на місцях, а тільки по вертикалі. Якщо це зробити, то вже протягом місяця-двох матимемо результат.
А як контролювати наших "гетьманів"?
— Людство не придумало нічого кращого, крім як засолювати м"ясо, щоб воно не псувалося. Головне, щоб сіль не була зіпсованою. Це — правоохоронні органи, у тому числі й прокуратура. Настав час професіоналів. Таких, які мають, як сказав Довженко, державну, національну і народну психіку. І досвід та бажання організувати роботу так, щоб усе відбувалося виключно в правовому полі. Переконаний, що час окремих князівств, котрі ми спостерігали до дострокових парламентських виборів, закінчений. Потрібно забезпечити безумовне виконання законів і змусити всіх працювати в правовому режимі. Але інколи керівникам правоохоронних органів, причому майже всім без винятку, сили волі до цього бракує. З другого боку, певні чиновники багато говорять про закон, а самі часто діють незаконними методами.
Чому досі не посадили жодного з владних корупціонерів?
— Це не так. Скажімо, за січень–листопад 2007 року органами прокуратури порушено 24 кримінальні справи стосовно суддів. Чотири з них скеровано до суду. Наприклад, щодо судді Дніпровського району Херсона, якого звинувачують у хабарництві. Донецький суд розглядає справу свого колеги, якого також звинувачують в отриманні хабара та винесенні свідомо неправосудного рішення.
Отрута дотепер у крові президента
Шість кримінальних справ порушено проти працівників прокуратури, 612 — щодо працівників міліції, 330 із них направлено до суду. Стосовно працівників податкових органів порушено 197 кримінальних справ, із них 102 — вже в судах. Є дані і щодо депутатів всіх рівнів — порушено 431 кримінальну справу, 356 — у суді. Наведу ще кілька прикладів. У Дніпропетровській області судять голову Петриківської райдержадміністрації за вимагання хабара в 400 тисяч доларів за виділення в оренду земельної ділянки. В Одеській — головного спеціаліста Дунайської природоохоронної інспекції за вимагання й отримання хабара в 1200 доларів за зниження штрафних санкцій для підприємця. Скажу відверто: дуже непросто розслідувати й направляти до суду такі справи, бо звинувачуються ж непересічні громадяни.
Від чого залежить порушення справ проти корупціонерів у владі?
— Від порядності оперативних працівників і слідчих. У середній ланці правоохоронних органів працюють переважно чесні й порядні люди. Імідж органів здебільшого страждає не через них, а від того, як розслідують ці справи. А слідство часом не безгрішне. Треба вдосконалювати законодавство. Буває, справа втрачає і через неоперативність.
Якщо в системі прокуратури не потрібно реформування, то що слід змінити в роботі інших правоохоронних органів, щоб люди відчували справедливість?
— Колись до Конфуція прийшов китайський імператор і попросив, щоб той порадив: як зробити так, щоб його поважали люди. Мудрець відповів: якщо ти піднесеш чесних над безчесними — тебе поважатимуть, якщо навпаки — ніколи. Ці слова мають чітко викарбуватися в свідомості кожного правоохоронця та представника влади. Бо мета нашої роботи — працювати так, щоб за будь-якого політичного розкладу чесні люди стояли вище безчесних. І на будь-який прояв беззаконня реагувати жорстко й безповоротно, усіма наданими правоохоронцям повноваженнями.
Із 2007 року вам передано контроль за розслідуванням справи отруєння Віктора Ющенка. Як іде розслідування?
— Дуже прикро, що справа розслідується так довго. Були прорахунки, втрачено багато часу. Неприємно, що дехто і нині розповідає, що того отруєння насправді не було — а була самореклама чи ще щось. Це аморально. Віктора Ющенка справді отруїли, я про це відповідально заявляю. Отрута дотепер у нього в крові, а медики досі відстежують динаміку виведення діоксину.
Щодо розслідування, то деталі я розкривати не можу. Скажу лише, що ми глибоко законспірували свою роботу, вивели її на якісно новий рівень. Нині сформовано досить професійну групу, яку очолюють досвідчені слідчі. Вона потужно й активно працює. Запевняю, що причетним до отруєння буде дуже жарко. Водночас результати розслідування — це не купівля в магазині якогось товару, коли можна спрогнозувати все, бо знаєш ціну. Це більше удача слідчих. І я бажаю слідству удачі, яку вони вже тримають за гриву.
2 
35413
Коментарі