"Порошенкові доведеться відповідати за непокараних за розстріли на Майдані"- Чорнозуб

 

Політолог 44-річний Ярослав Чорнозуб сидить біля вікна столичного ресторану "Мафія". П'є каву. Вранці приїхав потягом із Тернополя, де живе. Пригощає заварними тістечками й чаєм.

— Не спрацював механізм Майдану, — каже Чорнозуб. — Жодна з вимог не втілена в життя. Що таке технологія Майдану? Це розхитування України чи поштовх вперед? Сьогодні можна сказати, що Майдан — не той шлях, за яким має мінятися країна. Якщо відбудеться третій, то засвідчить, що українці не здатні створити державну машину. Одним із наслідків може бути посилення позицій Росії. Тоді Путін скаже: це країна, яка не може в цивілізований спосіб вирішувати внутрішні питання — відставка уряду, дострокові вибори. Матимемо слабку позицію в переговорах із тими самими американцями.

Чому поки не вдається побудова держави?

— Візьмімо Леха Валенсу, колишнього президента Польщі. Його партія "Солідарність" народилася з профспілки. Це самоорганізація людей за інтересами — професійними, світоглядними. У Польщі це спрацювало. Чи є в нас одна група студентів, які відстояли хоча б антикорупційні інтереси свого університету? Такого прикладу не існує. Якщо групи інтересів сформовані, вони можуть делегувати повноваження партіям. Група вчителів приходить до політиків і каже: наші умови такі, ми хочемо перше, друге, третє. Що робить нормальна партія? Записує ці вимоги в свою програму. Чому в нас так не відбувається? Перше: немає цих груп за інтересами. Друге: класичні партії не існують. Суспільство не дало запит на формування політичної еліти.

Революція гідності не сформувала такий запит?

— Лише дала посил. Влада — це скупчення щурів у банці, яку тримає рука виборця. Еліта живе сама по собі, а ми — самі по собі. Комусь здоровому в цю банку заскочити не можна. Це — каста, зацікавлена в тому, щоб громадянське суспільство не з'явилося. Щоб групи за інтересами не сформували свої вимоги. Бо тоді доведеться відповідати. На початку незалежності України потужними були шахтарські профспілки. Що донецький клас зробив із ними? Знищив.

Український виборець для влади — комфортний. Хочете Радикальну партію, "Самопоміч" — тримайте. Можемо розбавити комбатами, громадськими активістами, журналістами, правдорубами. Тільки не опускайте руку. Бо тоді баночка впаде, розіб'ється і щури розбіжаться.

Як зрушити з мертвої точки?

— Має бути примушення до демократії. Сьогодні унікальна можливість. Американці взялися за нашу територію — бачать, що немає політичної системи, держави. Це зовнішній чинник. Внутрішній — актуалізація питання про формування запитів. "Баночка" робитиме все, щоб про це не говорили. Є закон про місцеве самоврядування, за яким депутати мають звітувати перед людьми. Звітують? Ні. А хіба їх хтось примушує?

Значна частина добровольців повертатимуться з фронту. Вони не бачать себе в цьому суспільстві. Не розуміють, чому все так відбувається? За що їхні пацани гинули? Що їм робити? Це дорослі чоловіки, які усвідомили свою відповідальність перед країною, бо вони її бачать іншою. Тут питання: якщо підуть шляхом багатьох афганців, то стануть рекетирами. І будуть керованими владою. Або якась спільнота залучить їх до себе. Або вони створять свою групу. Але немає загальнодержавної дискусії про це.

Хто має піднімати ці питання?

— Журналісти, експерти, громадські діячі, бійці. Люди, які існують поза "банкою", але свідоміші за простого виборця. "Банка" не ізольована, її з боків підтискає суспільство й іноземні партнери.

Міжнародні кредитори розуміють, що дають гроші на підтримання "банки", куди входять Януковичі, Пшонки, Азарови, Порошенки, Яценюки. Влада розуміє: без кредитів не вистоїмо. Але американці кажуть нашій владі: остепеніться, є ж допустимі норми крадіжок. Десь 10 відсотків, десь — 20. А ці гребуть усе. Немає межі. Типовий приклад — Янукович.

А Порошенко з Яценюком?

— Так само. Вони ж не поміняли систему. Діють за старими правилами. Де делегування повноважень у регіони? Де закон? Юрій Луценко раніше розповідав, що країну треба зруйнувати й будувати нову. Так де це? Покажіть пакет реформ.

Яким мав би бути план побудови нової країни?

— Його немає, хоч обіцяли показати в жовтні торік. Він мав бути таким. Перше: законодавчо ліквідувати профспілки. Націоналізувати їхнє майно й продати. Написати правильний закон про профспілковий рух. Залучити до формування груп за інтересами західних експертів. У законі про партії відобразити інтереси профспілок — дати право на страйк. От зупинився Париж, бо аеропорт "Орлі" не працює, диспетчери страйкують. Кажуть, що стомлюються. Їм треба на дві години більше відпочивати, щоб продуктивніше працювати. Приносять висновки медиків. Тоді сідає уряд на перемовини й вирішують проблему.

Процес побудови об'єднань за інтересами займе скільки часу?

— Не один рік.

Яким буде 2015-й?

— Бюджет прийнятий по старій податковій базі, нічого не віддано в регіони. Чим відрізняється прийняття азаровського бюджету від яценюківського? Нічим. Влада відірвалася від народу.

Як прожити цей рік?

— Поки громадяни не навчаться формулювати та відстоювати свої інтереси, за них це ніхто не зробить. Бджоли захищають свій вулик, мурахи — свої мурашники. Після отримання незалежності була така технологія: сформулюй національну ідею. Вся країна ходила й шукала, яка ж вона. Якщо взяти північ і південь Італії — це різні країни, ментальності. Але люди не розшукують національну ідею. У нас цю технологію використали, щоб відволікти суспільство. Зараз відволікають війною. Сьогодні в поїзді познайомився з чоловіком, який керував "Сумиобленерго". Він розповів, що коли почався колапс на Донбасі, Україна мала бути знищена, а чотири оператори її врятували. Теплостанції зумисно позбавляли резерву вугілля. Хто тут керує енергетичним сектором? Ахметов. Це означало, що в країні мали зупинитися всі станції. України не було б.

Порошенко та Яценюк ще здатні змінити ситуацію в країні на краще?

— У них поки є шанс. Мають вибір, ким залишитися в історії — людьми, за яких Україна втратила територію та себе або за яких стала на рейки для руху вперед.

Європа побудована на трьох принципах: свобода, солідарність, справедливість. Ми втратимо свободу, якщо не будемо солідарними. Не буде справедливості, матимемо бунти, як при Януковичі. Повинні підставляти один одному плече.

Який зараз розрив між суспільством і владою?

— Поки ситуація не є незворотною. Є злість, засторога, несприйняття. Але це ще не точка кипіння, щоб сказати: "Все, досить". Однак якщо влада продовжить працювати, як зараз, то навесні буде чорна біда.

Але треба говорити про відповідальність не тільки влади, а й суспільства. Кажемо: вони — погані. А хто їх обирав?

Яких найбільших помилок припустилися керівники держави?

— Невідповідність дій словам. Президент сказав, що винні у розстрілах на Майдані будуть покарані. Виявляється, 90 відсотків матеріалів справ згоріли й пропали. За це Порошенко ще відповість. Люди цього не забудуть і не простять. Так само, як і за падіння гривні. Зараз соціологічні служби не оприлюднюють опитування настроїв українців. Влада про­платила. Тим часом "градус кипіння" сьогодні — 70 відсотків.

У влади є приклад Януковича.

— А хіба він покараний? Чи хтось із "смотрящих" або з його оточення?

Зібрав понад тисячу ґудзиків із гербами

У восьмому класі Ярослав Чорнозуб хотів бути енергетиком. Однак вивчився на економіста-міжнародника. За спеціальністю працював менеджером у Держхарчопромі в Тернополі. Наприкінці 1990-х отримав документи на американське громадянство. Відмовився. З 1991 року працює політтехнологом на виборах. Не пропустив жодної кампанії.

— Першу виграв, коли мій кандидат став народним депутатом, — розказує. — У той час ніхто не знав, як робити вибори. Депутатом можна було обратися за 300–400 доларів.

З ким працював — не розповідає.

З дитинства засинає, тільки коли щось почитає. Збирає ґудзики з гербами. Вже є понад тисячу. Хоче їх пришити й помістити в рамки.

Донька від першого шлюбу Дарина навчається в коледжі на економіста. Друга дружина Олена за освітою — економіст. Подружжя виховує доньку 3-річну Анну.

×