У п"ятницю розпочинає працювати новообрана Верховна Рада. Так чи інакше, початок її роботи має поставити крапку в питанні створення коаліції. Незважаючи на домовленості між БЮТом і "Нашої Україною — Народною самообороною", поява так званої демократичної коаліції досі під великим сумнівом. У НУ-НС є чимало прихильників союзу з Партією регіонів — тобто створення "широкої коаліції".
Безперечно, найбільше зацікавлені в ній "Регіони". Адже в цьому разі вони залишаться при владі, попри те що виборці віддали перевагу "помаранчевим". А враховуючи донецьку хватку, рано чи пізно Партія регіонів доможеться домінуючої ролі у виконавчій владі й правоохоронних органах. При цьому "регіонали" шукатимуть способів нейтралізації президента й ослаблення опозиції вже уторованим шляхом зманювання депутатів.
Але чи потрібна така коаліція суспільству й державі загалом?
Будь-яка влада робить щось для народу лише тоді, коли її до цього змушують. Або самі громадяни — масовими протестами й рухами, або опозиційні сили — парламентською та позапарламентською боротьбою. І що непомітніша перевага більшості над меншістю, то краще це для громади. Така ситуація продукує вільне змагання владних еліт і практично унеможливлює узурпацію влади. А якщо ще й постійно міняти її та опозицію місцями, то це даватиме нові поштовхи розвитку країни.
Бізнесмени й олігархи муситимуть вибирати: мандат або бізнес
З огляду на це, демократична коаліція — найкращий варіант. По-перше, вона стане реалізацією волевиявлення виборців, які віддали перевагу "помаранчевим" і є прихильниками їхнього об"єднання. По-друге, наявність сильної опозиції — Партії регіонів — змушуватиме більшість до компромісів та більш продуманих і зважених дій. По-третє, опозиція може, зрештою, взяти на себе місію контролю за владою, а не просто її розхитування. "Регіонали" вже заявляли, що у разі створення демократичної коаліції вони ретельно контролюватимуть більшість. Зокрема, стежитимуть, щоб кожен нардеп голосував особисто, а не картками колег. Тільки одне це може спричинити справжню парламентську революцію. Адже тоді всі бізнесмени й олігархи, які займаються депутатськими справами у вільний від роботи час, муситимуть вибирати: мандат або бізнес.
Водночас, розігруючи хитромудрі комбінації зі створення коаліції, політики мають пам"ятати, що рано чи пізно народ дасть оцінку їхнім діям і вчинкам. Приклад Олександра Мороза і Соцпартії, які через зраду вилетіли з парламенту, має застерегти "нашоукраїнців" від союзу з Партією регіонів. Бо помаранчевий електорат остаточно перебіжить під прапори Юлії Тимошенко. І питання, хто стане наступним президентом, може виявитися суто риторичним.
3 
35413
Коментарі
2