Колишній народний депутат, поет Іван Драч, 71 рік, призначає зустріч у музеї Максима Рильського. Він розташований біля Голосіївського парку. Поруч зносять старі хати й будують величезні розкішні особняки з альтанками й басейнами. Триповерховий будинок Рильського виглядає на їх фоні дрібним. Поет збудував його після війни з особистого дозволу Сталіна.

Там саме проходить вечір пам"яті театрознавця Олександра Дейча. Присутні чоловік із 15. Драч просить окрему кімнату для розмови. Працівниця музею веде на другий поверх — до кабінету Рильського. Там — робочий стіл, шафа з блискучими корінцями книжок, опудала лиса, зайця і птахів, яких письменник уполював. Поруч висять його рушниці й мисливська сумка. Драч сідає на канапу, кладе руку на старий портфель Рильського.

У вас були заощадження в Ощадбанку СРСР?

— Щось там було. Чесно кажучи, не дивився. Це добре, що Тимошенко їх повертає. Хоча б щось повинне відбуватися в цій країні! — вигукує Іван Федорович.

Багато хто звинувачує її в тому, що це робиться із прицілом на наступні президентські вибори.

— Та вона все робить із прицілом! Без прицілу вже нічого. Це — її шанс, і вона його використає.

Півтора року тому ви говорили, що Юлія Тимошенко повторює помилку Павла Лазаренка — підсиджує чинного президента. Віктор Ющенко їй програє?

— Невідомо. Бо останнім часом президент робить досить чіткі кроки. Ніхто не сподівався, що будуть ці дострокові вибори. І донецький клан на них погодився. Хоча дуже дивно, але таки погодився і програв! Це — вдалий крок президента. І призначення Богатирьової теж свідчить про те, що Ющенко став метикувати й цікаво грати на цій шахівниці.

Це свідчить про підготовку президента до походу за другим терміном?

— Принаймні він цього хоче. А це вже позитивно. Бо Віктор Ющенко розуміє, що мусить робити добрі кроки. І це ж уперше в нас нормальна Верховна Рада, хоча і з перевагою в один чи два голоси. Ми бачимо прем"єра, який принаймні в цій ситуації буде з президентом співпрацювати. І є наш голова Верховної Ради. То це коли ми мали таке за 16 років? Ми ж уперше маємо цю провідну трійку, яка намагається щось добре робити для цієї землі, що зветься Україною. Це злам. Хоч і мінімальний, але він є.

Думаєте, ця трійка зможе ефективно працювати?

— Думаю, що вони будуть змушені так робити. І Яценюк зі своєю молодою енергійною хитрістю... Це буде цікава постать для цієї ситуації.

Які дії Ющенка через 30 років вважатимуть правильними?

— Із самого початку він себе глибинно утвердив в українській ситуації. Він усім каже, що він — український президент. Діти його — українці. Каже: "Ось так вони ходять і хрестяться. Я йду до церкви і беру своїх дітей. Шаную Господа Бога українського". Це все те, чого ніхто раніше і не насмілювався робити. Це глибинне закорінення президента у свій етнос і народ, в його долю. Це вже дуже добре!

Для мене Янукович уже потьмянів

А те, що він часто реагує не так досконало, як треба було б при європейській системі... Він занадто належить цій землі і часові, обставинам. Хоча це теж добре. Так само, як колись було добре, коли у росіян був Єльцин. Бо він бува часом і молодицю яку вщипне, якесь слово скаже і так далі... То це для російської ментальності "очень свой человек".

Наш президент — зовсім інший типаж. Але часто він так реагує, наприклад, із приводу сина... Можливо, міг би реагувати більш адекватно і казати: "Я його накажу за якісь там речі". А Ющенко, як мала дитина, часто сам ображається за свого сина. Це теж позитивні риси людини. Бо як Кучма казав: "Я тільки вчуся бути президентом". Так і Віктор Ющенко вчиться бути президентом. Але цікаво, як вони втрьох будуть співпрацювати.

Хіба Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко не будуть гризтися за президентське крісло вже нині?

— Почекайте. Ще перед тим, як вони будуть гризтися, їм треба кожному відпрацювати своє тронне місце. Вона має працювати прем"єром і показувати, на що здатна, а він повинен допомагати їй працювати прем"єром.

Після політреформи не дуже зрозуміло, за що відповідає прем"єр, а за що — президент.

— Усе залежатиме від того, кому з них вистачить розуму, хитрості й уміння освоїтися в певних ситуаціях. Залежатиме від їхніх характерів.

Характер Юлії Тимошенко підходить для президентства?

— Треба подивитися, що буде за ці два роки. Бо характери Ющенка і Тимошенко зараз шліфуватимуться.

Наші політики надзвичайно зосереджені на своїх проблемах та інтригах, а на світову конкуренцію між державами звертають надто мало уваги...

— Це мусить для них відкритися. Щоб кожен із трьох подивився на Україну збоку — на світовій шахівниці. Вони справді надто зосереджені всередину, але це для них ще відкриється. Нині ці троє повинні почати планувати бодай основні стратегічні речі.

Ви постійно говорите про "трьох". Але є величезна сила Партії регіонів із Віктором Януковичем і Рінатом Ахметовим на чолі.

— Віктор Ющенко все робить для того, щоб із "Регіонів" утворилися дві чи три сили. Усе залежатиме від того, чи вдасться йому співпрацювати з тим самим Ахметовим чи цією групою Ахметова — Колесникова.

Ви вважаєте, що президент намагається розколоти Партію регіонів на частини Януковича й Ахметова?

— Ну так! Звісно! — випрямляється на канапі Драч і спирається руками на коліна. — Якщо йому вдасться з ними співпрацювати, то це великою мірою впливатиме на здобуття наступного президентського терміну. Вікторові Ющенку в союзі з Ахметовим буде в цьому набагато легше.

На наступних президентських виборах Віктор Ющенко вже не підніматиме гасло "Бандити сидітимуть в тюрмах"?

— Ну це таке, — зітхає Драч. — Воно піднімається рівно стільки, скільки тривають вибори. Потім усе забувається. Це все ілюзії.

Чи бачите за спинами нинішніх лідерів країни тих, хто зможе згодом зайняти їхні місця?

— Хіба півтора року тому могла бути розмова про Яценюка? Він був малознаним  політиком. І якщо придивитися і принюхатися, то побачите, що таких є чималенько. От виникла виграшна ситуація для Яценюка, і він вилупився на світ Божий. Такі політики, такі істоти є. І слава Богу, що вони є для нас таємницею! Таким чином наступні півтора-два роки вагітні різними такими проблемами, надзвичайно цікавими і несподіваними для нас. Це добре!

Бо постійно крутяться одні й ті самі люди: Янукович, Ющенко і Тимошенко?

— Для мене Янукович уже потьмянів. Є молоді сили, які можуть його посунути "не тепер, то в четвер". Але може, їм і потреби не буде його усувати. Можливо, він буде цікавіше за тих молодих хлопців працювати.

Іван Федорович говорить, що президентство Віктора Ющенка ще рано оцінювати. Мовляв, як президент, він реально лише тепер починає діяти. Крім того, має ще два роки, аби себе проявити. Каже, що найбільше зі зробленого главою держави досі — це повернення пам"яті про Голодомор.

— Ми з радістю для себе відкриваємо мужчинські риси у Ющенкові, — продовжує Драч. — Коли це стається, то весь народ полегшено зітхає: "О! Нарешті якесь слово мужа з"явилося!". Ситуація вимагає твердості характеру, мужчинського духу — чи то він у чоловіка буде, чи у жінки, якщо йдеться про Юлю. Це мусить зберегти цю державу.

Потрібно поводитися жорстко, як Путін у Росії?

— Не жорстко. Розумно, тактовно і віртуозно. За Путіним стоїть столітня тенденція державотворення, царі, система більшовицька. А за Україною що стоїть? Перші спроби державотворення. Так що жорсткість може бути руйнівною.

Після інтерв"ю Драч зауважує, що він уперше в кабінеті Максима Рильського. На пропозицію сісти за стіл письменника для фотографії Іван Федорович відмовляється.

— Тільки з дозволу Максима Тадейовича, — каже з усмішкою.

Дорогою з музею розповідає, чому на дострокових виборах не пішов у депутати. Мовляв, в Українській народній партії Юрій Костенко посунув старше покоління: Драча, Павличка, Мовчана. Натомість набирає олігархів.

1936, 17 жовтня — Іван Драч народився в селі Теліженцях Тетіївського району на Київщині
1962 — виключений із Київського університету за політичні переконання
1964 — закінчив Вищі кіносценарні курси в Москві
1989 — один із засновників і перший голова Народного руху України
1990, 1998, 2002 — обирався народним депутатом
2000 — голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення
2003 — голова ради Української народної партії
2006 — балотувався до Верховної Ради за списком блоку Костенка-Плюща
2007 — на дострокових виборах УНП увійшла до блоку "Наша Україна — Народна самооборона", але Драч до виборчого списку не потрапив
Одружений, має сина, доньку й онука

×