— Це бюджет для малого й середнього бізнесу, промисловості. Дає можливості для розвитку медицини, освіти, збільшення зар­плат. Робимо все, щоб зростав попит на українські товари, — каже прем'єр-міністр 44-річний Денис Шмигаль в ефірі одного з телеканалів 18 вересня.

14 вересня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2021 рік. Пропонує закласти доходи на рівні 1,071 млрд грн, видатки — 1,350 млрд. Дефіцит — 6% внутрішнього валового продукту.

На соціальну сферу, зокрема пенсії та субсидії, планують виділити 324 млрд грн. Це 24% видатків бюджету. На безпеку й оборону — 267 млрд, 117,5 млрд з яких — Міністерству оборони. На освіту — 174 млрд, медицину — 156 млрд, на дорожню інфраструктуру — 150 млрд грн.

Мінімальна зарплата із 1 січня наступного року запланована в розмірі 6 тис. грн, з липня — 6,5 тис. Середній курс гривні до долара — на рівні 29,1. Витрати за державним боргом — 599,8 млрд.

Більше грошей заклали Міністерству цифрової трансформації. На електрон­не урядування передбачили 933 млн порівняно з 30,8 млн цьогоріч. На національну програму інформатизації — 602 млн у вісім разів більше, ніж зараз.

Майже на 33% збільшити видатки на Державне управління справами — 3,2 млрд. Із них на діяльність президента та його Офіса — 1,2 млрд порівняно з 912 млн цьогоріч.

Документ мають розглянути в першому читанні до кінця жовтня. Ухвалити — в листопаді.

— Дефіцит у 270 мільярдів — значний. Влада хоче виглядати красиво — підвищимо зарплату, виділимо більше. Та навіть якщо залучать кошти у міжнародних організацій і профінансують цей дефіцит, борги віддаватимуть українці, — каже економіст Борис Кушнірук, 54 роки.

— Підвищення мінімалки до 6,5 тисячі вдарить по малому бізнесу, особливо в невеликих населених пунктах. Там реальні зарплати по 5 тисяч і немає можливості їх збільшити. Тож значна частина бізнесу закриватиметься. Збільшили видатки на будівництво доріг. Але воно не дасть фінансової віддачі. Виходить, шикують у борг.

У бюджеті не знайшов жодної цифри на заходи з енергозбереження. А їх потрібно фінансувати, навіть коли коштів обмаль. Це окупиться.

— Проєкт бюджету розрахований на нереальних показниках, — говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації 42-річний Ілля Несходовський.

— Зростання економіки на рівні 4,6 процента — оптимістичний сценарій. Однак таких доходів можемо не отримати. Передбачається, що суттєво зростуть надходження від податку на додану вартість. Податкова буде використовувати ці показники, щоб тиснути на бізнес, змушуватиме платити більше.

Коли економіка падає, мінімальну зарплату не піднімають. Це призведе до того, що бізнес ітиме в тінь або звільнятимуть працівників. Роботу кількох осіб виконуватиме одна.

Замість створення умов для бізнесу, щоб зростала економіка, влада пішла іншим шляхом — давайте збільшимо "мінімалку". Тоді скажуть: "Ви почали жити краще". У попередні роки мінімальна зарплата збільшувалася повільнішими темпами, а реальна — швидшими. Це був правильний підхід. Створювали умови, коли бізнес мав можливості платити працівникам більше.

×