Дружина президента 48-річна Катерина Ющенко в п"ятницю прилетіла до Львова з головою Служби безпеки Валентином Наливайченком, 43 роки. Вони відвідали Меморіал пам"яті жертв окупаційних режимів у приміщенні колишньої в"язниці на вул. Лонцького, нині Степана Бандери. Дослідники підрахували, що в її стінах закатували 6 тис. в"язнів.

У день візиту віп-персон екскурсії для широкого загалу скасували. Катерина Ющенко та Наливайченко оглядають тюремні камери, кабінет слідчого та фотолабораторію. Усе тут виглядає, як і 1939 року, коли після приєднання Західної України до СРСР у будинку розмістили тюрму N1 Народного комісаріату внутрішніх справ.

Найдовше стоять біля прозорої стіни з прізвищами закатованих в"язнів.

— Ми ходимо як відвідувачі, а вони заходили сюди, не знаючи, чи виживуть, і чи виживуть їхні батьки, діти, — каже Катерина Ющенко. — Правильно, що стіни залишаються такими, як були. Тут відчувається запах крові та страху.

Дарує директору Меморіалу ікону із зображенням Христа та просить повісити її в приміщенні музею.

Наливайченко розповідає присутнім, що окремий підрозділ СБУ розслідуватиме злочини НКВС проти учасників українського визвольного руху:

— Досліджуючи архіви НКВС ми дізналися, що на Львівщині є кілька місць, де були закатовані, кинуті у вапно або залиті цементом живі люди.

83-річний Василь Кубів протискається між охоронцями та чиновниками до Катерини Ющенко. Дарує їй свою книжку "Дороги і долі".

— У ній я описав своє перебування в цій тюрмі з першого дня арешту, — каже чоловік.

Студента Ветеринарного інституту Василя Кубіва арештували за зв"язок з Українською повстанською армією. Йому тоді було 22 роки.

Дарує директору ікону із зображенням Христа

— По мене прийшли на лекції, забрали в чому був, — згадує він. — У камері нас сиділо по 25 людей, майже всі були моїми однолітками. Найстрашніше, коли ми чули дівочі крики чи несамовиті співи. Дівчат ґвалтували, а вони того не витримували і сходили з розуму. Навіть зараз, як я тут, то всередині все терпне.

Із музею-в"язниці Катерина Ющенко їде в центр Львова до арт-галереї "Художник". Оглядає картини та декоративні вироби. Нічого не купує. Звідти вирушає до приватного будинку директора музею "Личаківський цвинтар" художника Ігоря Гавришкевича, 54 роки.

— Під час попереднього візиту ми домовилися, що пані Катерина завітає подивитися мої роботи, — розповідає Ігор Степанович. — Гостювали в нас усією делегацією хвилин 40. Дивилися мої картини. Я цікавлюсь українськими храмами, тому багато говорили про те, як зберегти ті, що вціліли. Подарував їй альбом із фотографіями втрачених церков. Попили чаю і поїхали до Унівського монастиря.

×