Тротуар перед російським посольством у Києві займають літні жінки з хоругвами, портретами російського царя Миколи ІІ і транспарантами "С Россией навеки". Напроти них стоять представники громадського об"єднання "Свобода". Вони просять російську владу покаятися за всі злочини проти українського народу. Тримають жовто-блакитні прапори.
Акція проходить у переддень приїзду президента Російської Федерації Володимира Путіна. Люди збираються повільно. Більше журналістів і міліціонерів. Члени Конфедерації російських співвітчизників розпаковують хоругви на найближчій тролейбусній зупинці. До посольства вони йдуть хресним ходом, співають молитви. Для виступів уже приготована апаратура.
Мітинг розпочинає невеликого зросту чоловік із довгою густою бородою. Це — голова Союзу православних громадян України Валерій Кауров, 50 років. Він вітає приїзд Путіна. Каже, що цей візит допоможе всім російськомовним українцям, права яких останніми роками порушують. "Свободівці" глушать його сигналом сирени. Свого промовця вони не мають. Скандують Каурову "Ганьба!" Між собою його організацію називають "п"ятою колоною", "запроданцями", "окупантами". З"являється плакат "Путін, забирай Януковича та інших своїх агентів до Росії". А також портрет Путіна з домальованими борідкою та вусами Фелікса Дзержинського. "Заскучали?"— запитують великі літери.
Прихильники Путіна поводяться менш агресивно. Народний депутат від Партії регіонів Олександр Черноморов розповідає, за що він любить Росію.
У таборі "Свободи" вигуки стають радикальнішими.
З"являється плакат "Путін, забирай Януковича та інших своїх агентів до Росії"
— Київ проти Москви! — кричать кілька чоловіків середнього віку.
— Ми просто хочемо нарешті жити окремо від них,— пояснює один із них.
Категорично не погоджується з тим, що українці вже і так відокремилися від Росії:
— Хто вам таке сказав? У нас жидівсько-московська влада. А української немає і не було. Інтелігенція, яку виховували колонізатори, — найбільший ворог нації. Зараз у Верховній Раді в основному "грязь Москви".
Своє ім"я назвати не хоче.
— Ми живемо в окупованій країні. Це небезпечно, — каже.
Сива жінка Антоніна Притулюк, 54 роки, говорить поміркованіше:
— Ми хочемо показати Путіну, що не всі раді його тут бачити і ставати на коліна. Він має покаятися за голодомори, за геноцид. Вони весь час нас принижують. То молочна криза, то газова. Тільки давай їм все, що вони хочуть, російську мову.
Просить не сприймати буквально плакат "Пам"ятаємо, не вибачимо, помстимося!" І каже, що мається на увазі передусім юридичну відповідальність російської влади.
Валерій Кауров включає "Бухенвальдський набат" у виконанні зірки радянських часів Мусліма Магомаєва.
— Мы поставим вам эту песню, и, может быть, у вас проснется совесть,— каже опонентам. Від слів пісні починають плакати жінки з Союзу православних громадян.
— Дякуємо вам за московське свинство, — кричать зі "Свободи" після закінчення пісні.
3 
1
Коментарі
1