Після невдалої спроби розігнати мітингувальників із Майдану 11 грудня влада стягує в Київ ще 3 тис. бійців Внутрішніх військ і понад тисячу прихильників Партії регіонів. Протягом 16–22 грудня 2013 року народні депутати приймають закон про заборону нападу на протестуючих та амністію активістів. Янукович у Москві домовляється з Путіним про знижену ціну на газ і $15 млрд кредиту. В центрі столиці людей меншає. На народному вічі оголошують про створення об'єднання "Майдан"

Влада чекала, що на новорічні свята Майдан розійдеться

16–22 грудня влада стає показово лояльною до активістів. Прем'єр Микола Азаров і президент Віктор Янукович починають говорити про ймовірне повернення до курсу євроінтеграції. Але одночасно глава держави веде переговори із російським президентом Володимиром Путіним про фінансову підтримку.

— Після штурму 11 грудня стало зрозуміло, що Майдан — не тимчасове явище. Він "окопався". Владна верхівка усвідомила, що "цей дощ надовго". Віктор Янукович домовляється з Росією про допомогу, щоб продемонструвати спроможність втримати ситуацію. Вектор розвитку країни повернувся в російському напрямку, — каже політолог Михайло Басараб, 38 років.

Чому влада обрала саме таку стратегію?

— За її розрахунками, такі рішення мали зняти соціальну напругу. Це було помилкою. Майдан розпочався з вимоги про євроінтеграцію України. Поглиблення відносин із Росією ніяк не могло задовольнити людей. Влада та її покровителі робили заяви про повернення до курсу на євроінтеграцію в комплексі. Це мав бути заспокійливий інструмент паралельно з допомогою від Росії. Вони в такий спосіб ніби задовольняли вимоги Майдану. Але народ розумів ритуальний характер цих поступок. А показове зближення з Росією тільки посилювало переконання людей, що їхній протест — правильний.

На що влада тоді сподівалась?

— Думали, що прийдуть новорічні й різдвяні свята. Люди поїдуть додому, розслабляться. Янукович і його однодумці не до кінця розуміли, що Майдан — вже не тільки протест проти відмови від європейського напрямку розвитку. Це комплекс протестів — проти побиття студентів, переслідування активістів, агресії правоохоронців.

Чого вони боялись?

— Уже лунали вимоги звільнити високопосадовців. Говорили про необхідність відставки президента й уряду. Звісно, тодішній президент і його соратники добровільно не пішли б.

Вони прораховували можливість перемоги Майдану. Певний острах був. Сподівалися десь задобрити активістів, десь залякати. Напередодні Нового року побили Ігоря Луценка, Тетяну Чорновол. Кривавий розгін запланували з російськими спеціалістами пізніше, в лютому.

Активність Майдану того періоду знижувалась. Чому?

— Через політичну нерішучість лідерів. Їхні вимоги були ще лояльні до влади. Шукали новий формат для прояву суспільної активності. Лунали заклики провести референдум про недовіру Януковичу. Всі чекали на розв'язку.

Чому люди не розійшлись?

— У людей на Майдані був дух свободи, а не рабства. Ідея повалення режиму Януковича визріла. Хоч її ще не озвучили лідери Майдану. Всі цього прагнули, через це стояли. Люди розуміли, що досягти компромісу не вдасться, що влада сповна використовуватиме силові структури, тиснутиме на Майдан, почне репресії. Люди боялися далі жити з таким президентом. Розуміли — від Януковича не можна очікувати нічого доброго.

Навіщо створили об'єднання "Майдан"?

— Це була реакція на апатію лідерів опозиції. Стало зрозуміло, що треба формувати якусь організаційну вертикаль Майдану, скоординувати дії. Це допомогло б приймати правильні рішення й активніше залучати людей. До того ж назрівав розрив між політичною верхівкою Майдану й низовим пластом революціонерів. Щоб його не поглиб­лювати, треба було об'єднуватись. Результатом цього об'єднання стала спільна резолюція. У ній ішлося про повалення тодішнього політичного режиму. Революційна стихія, яка сформувалась спонтанно, отримала політичний каркас.

1 тисяча — приблизно стільки людей із Криму 16 грудня 2013 року вирушають до Києва підтримати курс президента Віктора Януковича. Перед цим у Сімферополі пройшов понад 2-тисячний мітинг Партії регіонів.

16 грудня 2013 року позафракційний народний депутат Петро Порошенко зустрічається у Брюсселі з президентом Європейської ради Германом ван Ромпеєм. Розмовляють півтори години про повернення України до Угоди про асоціацію з ЄС. "Буде розроблено пілотний проект безвізового режиму на півроку, включно з безкоштовними візами для українців", — каже після зустрічі Порошенко.

16 грудня 2013-го у Верховній Раді реєструють звернення до президента з вимогою звільнити прем'єр-міністра Миколу Азарова. Автор документа — "бютівець" Володимир Яворівський.

17 грудня президент Віктор Янукович зустрічається в Москві з російським колегою Володимиром Путіним. Підписують 14 документів. Домовляються про постачання газу в Україну по $268,5 за 1 тис. кубометрів. Путін обіцяє вкласти $15 млрд у державні цінні папери України. Перші $5 млрд мають надійти до кінця року. Також узгоджують перебування російського Чорноморського флоту в Криму й домовляються про спільне будівництво транспортного переходу через Керченську протоку і спільне виробництво літаків Ан-124. Від прес-конференції відмовляються.

18 грудня Янукович доручає Кабміну підготувати документи для включення російського рубля в першу групу іноземних валют НБУ. Це дасть можливість розраховуватися рублями зі східним сусідом.

19 грудня парламент ухвалює закон про неприпустимість переслідування людей через події, що відбулися під час мирних зібрань.

22 грудня 2013 року на народному віче створюють об'єднання "Майдан". Його завдання — усунення влади й ухвалення Конституції з більшими повноваженнями на місцях.

×