— Висновки по роботі голів обласних державних адміністрацій будуть після того, як закінчимо ковід. Зараз не можу звільнити жодного губернатора — боюся, що там упаде весь процес, — каже президент 42-річний Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня.

Спілкувався із журналістами про підсумки першого року на посаді. За цей час глава держави майже в кожній області кілька разів змінював керівників ОДА. Лише троє з них працюють понад рік. Це голова Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв, Донецької — Павло Кириленко та Житомирської ОДА Віталій Бунечко. В керівників областей часто виникали конфлікти з мерами міст-мільйонників. Ситуація загострилися з початком карантину.

— На посади голів обласних державних адміністрацій призначають людей без досвіду в управлінні регіонами. Від них не можна чекати результатів, — говорить політтехнолог Віталій Бала, 54 роки. — По-друге, вони фактично не мають прав. Більшість повноважень перебрав на себе Київ. По-третє, ситуація для "Слуги народу" і Зеленського була сприятлива перші пів року, коли місцеві депутати ставилися до них лояльно.

Майже ніхто з керівників ОДА не має прямого виходу на президента, як це було раніше. В його Офісі поставили бар'єр. Партії "Слуга народу" на периферії не існує. Вони нібито намагалися її розбудовувати, а насправді призначали керівників, які відпочивають. А партійну роботу намагаються повісити на обласні адміністрації.

На цій виборчій кампанії спостерігаємо те, чого не було раніше: використання силових структур проти місцевої влади. Бачимо порушення кримінальних справ, відсторонення мерів (Верховний суд відсторонив Олексія Каспрука з посади мера Чернівців. Справа тягнулася з 2018-го. Тоді депутати міської ради проголосували за недовіру міському голові. Попередні суди Каспрук виграв. — ГПУ). Президент називає їх сепаратистами (під час поїздки на Хмельниччину в червні Володимир Зеленський назвав сепаратизмом бунт міських голів проти рішень центральної влади. Перед цим мери Дніпра, Харкова й Києва виступили за відновлення роботи громадського транспорту. А мер Черкас — за послаблення карантину в місті. — ГПУ). На тиск із центру є реакція регіонів. Зокрема, незгода виконувати розпорядження уряду в Луцьку й Тернополі (з початку серпня запрацювали нові правила карантину, запровадили поділ на чотири епідемічні зони: зелену, жовту, помаранчеву та червону. Луцьк і Тернопіль потрапили в червону, але відмовилися посилювати карантинні заходи і зупиняти громадський транспорт. — ГПУ). Мери заявили про створення своєї партії (міські голови Дніпра — Борис Філатов, Миколаєва — Олександр Сєнкевич, Чернівців — Олексій Каспрук, Житомира — Сергій Сухомлин, Кропивницького — Андрій Райкович, Каховки на Херсонщині — Андрій Дяченко створили партію "Пропозиція". — ГПУ).

Фактор правоохоронних органів зараз може бути головним інструментом у боротьбі з опонентами. Не виключаю, можуть не дозволити балотуватися міським головам, які не лояльні до влади.

Мери міст-мільйонників мають досвід і довіру городян. Вони виділяли з бюджету кошти на боротьбу з наслідками пандемії. І відстоюють свої права. Це ніколи не подобалося центральній владі. А зараз набуло небезпечної форми. Хтось вклав у вуха Зеленському, що міські голови мають йому честь віддавати. Це і є причиною протистоянь. Насправді, керівники міст виконують свою роботу. Владі треба зрозуміти, що місцеве самоврядування не є вертикаллю виконавчої влади.

— Зеленський ставить завищені завдання головам ОДА: проконтролювати все, підняти танкер в Одесі, гарантувати перемогу на виборах, подолати коронавірус в окремо взятій області. А вони не мають для цього ні повноважень, ні бюджетів, — розповідає Ігор Попов, 48 років, президент аналітичного центру "Політика".

— Коли президент прийшов до влади, в нього не було команди. Депутатів у список партії "Слуга народу" й кандидатів на виконавчі посади відбирали хаотично. Туди потрапляли люди непідготовлені, часто — які не могли впоратися з елементарними посадовими обов'язками. Поставало питання їх заміни.

Мери мають більший ресурс, популярність і досвід. Тому населення на їхньому боці. Так загострюється загальне протистояння по лінії центру і регіонів. І це буде не лише протистояння голів, а й виборців. Якщо люди відчуватимуть, що з Києва отримують дурні вказівки.

Місцеві вибори влада може пройти на сильних ініціативах з центру, тобто нарешті почати виконувати обіцянки: про закінчення війни, "будемо саджати", кінець епохи бідності. Або ж через підбір сильних кадрів у регіонах. Це додасть авторитету і президенту, і його партії.

×