четвер, 17 квітня 2008 16:14

"Генпрокуратура отримала 52 ділянки в Києві на перепродаж"

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Володимир Бондаренко називає десятки людей, які розкрадали київську землю, на прізвище, ім’я та по батькові
Володимир Бондаренко називає десятки людей, які розкрадали київську землю, на прізвище, ім’я та по батькові

Голова столичної організації партії "Реформи і порядок" Володимир Бондаренко, 55 років, на дострокових виборах пройшов до парламенту за списками БЮТ. До цього працював депутатом у Київраді.

Офіс Бондаренка розташований в одному будинку із прокуратурою Святошинського району столиці. Кабінет невеликий. На стіні портрет президента Віктора Ющенка. Нардеп щойно приїхав із засідання Верховної Ради.

— Я під час розмови хльобатиму чай, — каже він і відпиває.

Торік ви були в команді Віталія Кличка, а нині — в БЮТі. Цей блок висунув на посаду мера Києва Олександра Турчинова (позачергові вибори міського голови столиці та депутатів міськради відбудуться 25 травня 2008 року. — "ГПУ). Чи готові ви агітувати проти Кличка?

— Це ще питання, хто в чиїй команді був. Коли я очолював Святошинський район Києва, Кличко тільки починав робити спортивні успіхи. Це — молодий, динамічний чоловік зі своїми перевагами й недоліками. Зокрема, він не знає господарства, але колись навчиться. Однак біля нього завжди крутилося багато "цікавих" людей...

Але ж ви казали, що Кличко був би гарним мером.

— Він був би хорошим мером при хорошій команді. А Віталій почав підтягувати до себе неформатних для нас людей. Зокрема Дмитра Андрієвського, якого я знаю як людину, здатну на аморальні вчинки. Наприклад, ми були з ним в одній команді на виборах 2004 року. Я керував міським штабом блоку Віктора Ющенка, а він — Солом"янським районним штабом, який показав найгірший результат у столиці. "Відтирав" там стару команду й підтягував своїх людей. Тепер Андрієвський вже й у команді Кличка почав домінувати.

Хто формував списки Блоку Віталія Кличка?

— На 200 відсотків упевнений, що Андрієвський. Я спитав у Кличка про його оточення. Він почав розповідати, що це — професіонали. Пригадую, як у Київраді голосували за створення в Гідропарку одного підприємства — для дерибану землі. Тоді я поцікавився в Андрієвського, навіщо він голосує за це. Він пояснив, що є два методи роботи: боротьба і "поучаствовать". Й вирішив "поучаствовать". А я боровся. От із таких людей почала формуватися команда Кличка.

Такі люди — лише в його команді?

— Ні. Ще мені не подобається команда колишнього мера Олександра Омельченка. Вона складається з Ігоря Лисова, фірма якого, "Ліка", забудувала депо на вулиці Горького. Інший член його команди Володимир Присяжнюк захопив шість гектарів землі в Музеї архітектури та народного побуту. Син Омельченка теж цікаво поводився в Києві. Його дружина була однією з чотирьох засновників фірми, яка майже за безцінок забрала Сінний ринок і потім перепродала його казахам. Утім, в БЮТі я знаю кількох людей, якими також незадоволений.

Ким саме?

— Не хочу називати їхніх прізвищ. Люди, коли було важко, похитнулися. Юлія Володимирівна задекларувала, що всі депутати, які від нас не пішли, залишаться у списку першими.

У списку БЮТу на 19-му місці значиться Денис Москаль — директор товариства "Каштанове місто", яке причетне до скандальних забудов у Києві...

— Раніше я його не знав. У мене було звернення з Голосіївського району, де ця фірма щось будувала. Із цим я зараз розбираюся.

Ще у списку є Олег Куровський — син нардепа-"бютівця", керівника компанії "Житлобуд" Івана Куровського. Вона пов"язана із забудовою біля Жовтневої лікарні.

— Куровський придбав цю ділянку на вторинному ринку. Хтось отримав її даром, а Іван купив. Він нічого там не будує і на засіданні фракції оголосив, що йде з того місця.

Тобто він вклав гроші в ту землю й не продаватиме її?

— Та хто її купить? Куровський цю ділянку розрівняє, посадить там дерева й піде. Я не знаю, скільки вона коштує. Та знаю випадок, коли в Києві сотку за вісім мільйонів доларів купували.

Бондаренко детально й довго розповідає про схеми, за якими крали землі в часи попереднього й нинішнього мерів Києва. Називає вулиці, будинки, десятки людей — на прізвище, ім"я та по батькові.

Чому всі звинувачують столичного міського голову Леоніда Черновецького в земельній корупції, але досі не притягли його до кримінальної відповідальності?

— Тому що Генеральна прокуратура отримала 52 ділянки в Києві на перепродаж. Сьогодні цей орган є центром корупції в державі, яка гасить усі кримінальні справи.

Перед Ющенком і Брюховецьким — пляшка коньяку 111-річної витримки

Бондаренко стукає кулаком у стіну. Із сусідньої кімнати приходить секретарка. Він просить принести його запити до Генпрокуратури щодо розкрадання столичної землі.

А у вас є земля в Києві?

— У 1990-х роках я був керівником Святошинського району. Міг узяти землю, але не захотів. Хоча є три гектари за Києвом, до яких я маю відношення.

Із портфеля дістає великі фотографії. На них — дерев"яна православна церква і трапезна, старовинні полтавська та гуцульська хати. Бондаренко каже, що цю землю орендує церковна громада. Але він усім опікується й дає гроші. У тамтешній церкві прислуговує його онук Дмитро. Нардеп розповідає, що на тому місці 2004 року в його машину кинули пляшки з бензином. Авто згоріло.

Ви критикуєте Віктора Ющенка, але його портрет висить на стіні вашого кабінету...

— Це наш президент і треба поважати атрибути держави, — тихше і спокійніше, ніж дотепер, відповідає Бондаренко. — Я бачив Віктора Андрійовича в різних ситуаціях. Зокрема і в тих, які можна записати в історію.

Розповідає, як під час виборчої кампанії 2004 року він приїхав у штаб Ющенка на Подолі. Там за столом сиділи нинішній президент із дружиною та тодішній ректор Києво-Могилянської академії В"ячеслав Брюховецький. Перед ними на столі — пляшка коньяку 111-річної витримки, надіслана президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі. Налили Бондаренкові.

— Це був божественний коньяк. Я відпиваю і в цей момент заходить Іван Плющ. А Віктор Андрійович саме каже, що треба було б вийти до людей на Майдан — але невідомо, яка там ситуація.

Бондаренко згадує, що на ці слова Плющ радісно виматюкався — мовляв, там сила-силенна людей. Одразу вибачився перед Катериною Ющенко.

— Востаннє говорив із президентом, коли на посаді прем"єра Тимошенко міняли на Єханурова. Юрій Іванович особисто запросив мене до себе в кабінет і попросив за нього проголосувати, — продовжує Бондаренко. — Ми з ним працювали разом у 1990-х заступниками міського голови Києва. Але я сказав Єханурову, що за нього не проголосую.

Cхожий випадок у мене був і з Володимиром Литвином. Він теж давній мій знайомий — 3,5 року жили в одній кімнаті в гуртожитку. Він був на курс молодшим.

Яким тоді був Литвин?

— Оригінальним. На п"ятому курсі ми приїжджали з будівельних загонів і купували техніку, джинси... А Литвин придбав норкову шубу до п"ят, хоча й не мав хорошого взуття чи костюма. Хотів сподобатися Тетяні — доньці Костянтина Панікарського, тодішнього першого секретаря Ленінського райкому партії в Києві. Із нею згодом і одружився. І от одного вечора у 2002 році Володя мені дзвонить і питає, чи проголосую я за нього як за спікера. Я відмовив, бо був у команді Ющенка. Литвин тоді переміг із перевагою в один голос.

Нині ви вже не в команді Віктора Ющенка...

— Я залишився таким, яким був. А Ющенко змінився радикально. Хіба це той чоловік, який стояв на Майдані? Таке враження, що його поміняли.

Кажуть, що БЮТ веде таємні переговори з Партією регіонів про зміну Конституції...

— Все почалося з того, що представник НУ-НС Іван Плющ виступав за широку коаліцію. Потім люди з найближчого оточення Віктора Балоги почали дестабілізувати свій блок, — Бондаренко довго говорить про те, як президент заважає Тимошенко працювати. Але каже, що про переговори БЮТу з "Регіонами" не знає. — Юля заявила, що таких переговорів немає й бути не може.

До кімнати зазирає секретарка. Нагадує, що вже сьома вечора і в сусідній кімнаті зібралися люди на нараду щодо підготовки дострокових виборів столичного мера та Київради. Бондаренко виходить і каже, що о 22.00 також має нараду.

1952, 4 грудня — Володимир Бондаренко народився в с. Охіньки Прилуцького району Чернігівщини
1977 — закінчив історичний факультет Національного університету ім. Т. Шевченка
1986 — заступник голови виконкому Ленінградської районної ради Києва
1992 — заступник голови столичної міськдержадміністрації
1994, 1998, 2002, 2007 — обраний народним депутатом України
1996 — заступник міністра юстиції
2006 — депутат Київської міської ради
Одружений, має двох доньок і п"ятьох онуків

Зараз ви читаєте новину «"Генпрокуратура отримала 52 ділянки в Києві на перепродаж"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі