"Дружині нада буде пояснить, чого п'яний із виборів прийшов"

У кафе "Княжий келих" на вул. Гоголя в Полтаві у день виборів сидить чоловік років 60. Повільно доїдає смажений кабачок. Поруч на столі порожня чарка і півкелиха пива. У кафе — душно.

— Сьогодні на вибори ходив, — починає Віктор Чепіль. — Я вам так скажу: надо іти на вибори в любом случає. А то твій голос украдуть. А у нас же у народа совковий менталітет, тому і не йдуть.

До нього сідає жінка років 40 з 2-річним сином.

— Та кому тє вибори надо, — перебиває Віктора. — 20 лєт не ходила і щас не піду. За кого голосувать? За Матюковського? За Мамая? (називає кандидатів у мери Полтави. Перекручує прізвище мера Андрія Матковського. — "ГПУ"). А де різниця?

— За Асадчева (колишній губернатор Валерій Асадчев. — "ГПУ") голосувать надо. Він нормальний кандидат, три освіти має, — відповідає Чепіль. — Я за Мамая пішов би, та нащо він брехав про вищу освіту? А Матковський — той вообще. Коли Тихонович (колишній міський голова Анатолій Кукоба. — "ГПУ") був, то його всі критикували. Так усе ж познається в порівнянні. Тепер і маєм. Ах, — розчаровано махає рукою. — За кого я не голосував, то вони не проходили, — повільно встає з-за столу, йде до бару. Домовляється з офіціантками про нову порцію випивки.

— Нафіг мнє надо кудась іти? — каже чоловік років 25. Компанією з шести осіб сидять у кафе "Міраж" у полтавському мікрорайоні Браїлки. — Я ж не дурак ходить на вибори. Токо время потратить.

Усі дружно регочуть. На столі у них — пляшка горілки, лимони на тарілці і три келихи пива. Одягнуті в спортивні костюми. У двох золоті каблучки.

— А я голосовать ходив, бо моя бабушка гречку отримала, — додає найнижчий з присутніх. — А шо?

— Та то тебе 2004 рік нічого не научив, — втручається інший. — Пам'ятаєш, ти ходив лєнточки розвішував? Дураком же був.

Голосно регочуть.

— Зараз ще бутилочку надо взять, — пропонує один з них.

У "Бутербродній" на вул. Жовтневій пахне котлетами і копченою ковбасою. Це один з найстаріших генделів Полтави. За двома столиками сидять. За одним — четверо чоловіків 30–35 років і дівчина років 12. А за другим примостилися двоє пенсіонерів.

— Зараз ще по чарці — і голосувати, — каже один з них.

Решта мовчки кивають. Залпом випивають. Запивають яблучним соком. Один іде на вулицю курити. Ледь стоїть на ногах.

— Я ще не ходив голосувать і, мабуть, не піду. Яка різниця, що там буде? Ото тільки дружині нада буде пояснить, чого п'яний з виборів прийшов.