Минулого тижня нам багато й акцентовано розповідали про Міхеіла Саакашвілі. Про хибні звички особистого характеру та суспільні діяння, що підпадають під кримінальний кодекс. Напевне для того, аби ми не ринули на кордон із Польщею зустрічати вигнанця.
Широка українська громадськість дізналася, насправді ідеологом усіх грузинських реформ був Каха Бендукідзе. А Саакашвілі — лише вітриною, яка швидко зрадила демократичні принципи й перетворилася на диктатора й самодура. За допомогою реформованої поліції знищив свободу й інакодумство, а весь великий бізнес загнав під дах своїх соратників. Саме тому у Грузії порушено низку кримінальних проваджень щодо екс-президента. Навіть документальне кіно з цього приводу показали.
Виявилося також, що Міхо має хронічну наркотичну залежність. У матеріалах кримінальної справи, переданих нам грузинською стороною, є начебто свідчення людей, котрі займалися "системними поставками кокаїну для Саакашвілі". І що після перетину українського кордону підозрюваний повинен буде здати аналізи на вміст в організмі наркотиків.
Третій президент Грузії має стійку схильність до алкоголю. Він навіть перед днем прориву на "другу батьківщину" пив до ранку, через що, "з медичних міркувань", довелося перенести, а потім і скасовувати прес-конференцію в Жешуві.
На додаток Міхеіл Саакашвілі абсолютно безпринципний. Нещодавно клявся-божився посадити Ігоря Коломойського, а нині зустрічається з мільярдером у Женеві. Бере гроші для оплати трансляції прориву через державний кордон і організації в Україні революції "вже цієї осені"?
Отже, нам із вами відкрили очі на Саакашвілі.
Наскільки змальований портрет відповідає реальності, сидячи по цей бік екрану, судити складно. Але ж президент країни сидить по інший. Тож хочеться спитати: якщо все, що відкрили суспільству сьогодні, правда, то як розуміти обійми, що ними зустріли грузинського вигнанця в Києві?
Як сталося, що людина, проти котрої на батьківщині відкрито низку кримінальних проваджень, у обґрунтованість яких офіційна Україна вірить, отримала громадянство за "подарунковою процедурою"? Як сталося, що "наркоман" і "п'яниця" очолив один із найважливіших регіонів — Одещину?
Про яку із зазначених хиб не знав Петро Порошенко, нав'язуючи сумнівного варяга в поводирі Україні? І як він має намір покутувати перед суспільством за цей та інші кадрові прорахунки?
Окремо слід спитати про те, що сталося цієї неділі на україно-польському кордоні.
А сталося майже те, що й на кордоні україно-російському 2014 року. З різницею, що цього разу в прориві брали участь одвічний претендент на українське президентство і недавній керівник СБУ України.
Стався безконтрольний силовий прорив. Захоплення ділянки кордону. Замах на безпеку держави та її громадян. І не слід називати це інакше.
Ми з вами до пуття не знаємо, ні хто йшов на прорив із боку України, ні хто бив назустріч, ні з чим зайшли порушники. Зате вчергове переконалися: прорив українського кордону — річ доволі проста.
А наскільки чуже чи рідне політичне тіло увіпхнули недільного вечора в наш державний простір, покаже найближче майбутнє. Молитимемося, аби такого не сталося й з окупованим Донбасом.
8 
35413
Коментарі