"Я ще два роки тому радив Луценкові балотуватися на мера Києва"

 

Із вікна кабінету народного депутата від блоку "Наша Україна — Народна самооборона" Олеся Донія, 38 років, на вул. Садовій видно майже весь центр Києва. Хоча це невелика кутова кімната, там ледь поміщаються два офісні столи й шафа.

Доній сидить за столом у кофтині та джинсах. Пропонує перейти до зали для нарад, що далі коридором. Попереджає, що говоритимемо не більше години, бо потім у нього зустріч із вчителями з Черкащини.

Лідер "Народної самооборони" Юрій Луценко оголосив, що бажає створити нову партію...

— Рішення про створення нової партії ще не прийнято, — швидко відповідає Доній. — У нас йде внутрішня дискусія. От зберемо конференцію "Народної самооборони", обговоримо проблеми розвитку структури. Перед єднанням із кимсь треба впорядкувати все у власній хаті. Крім того, в партії "Народний союз "Наша Україна" ситуація непевна. Частина наближених до президента людей із неї виходять. Це свідчить про кризу. Чи доцільно об"єднуватися з партією, яка в такому стані? Можливо, слід шукати інші варіанти. Один із них — створення партії на базі руху "Народна самооборона". Інші варіанти — це блок партій або зміцнення громадського руху. А своєю заявою Луценко чітко дав зрозуміти, що не варто тішитися ілюзіями щодо об"єднання в одну партію під егідою "Нашої України".

Чи може іншою президентською партією стати організація "Гарт", яку очолює близький до глави Секретаріату президента Віктора Балоги нардеп Ігор Кріль?

— Це напівконспіративна організація. Ніхто не знає, хто туди входить і хто нею керує. Вона працює як аналітичний центр. А також збирає під адміністративним впливом кадри по регіонах. А нова партія Балоги і його оточення не буде створюватися на базі аналітичної структури. Підбиратимуть людей, які належать нині до адміністративної вертикалі влади. Можливо, візьмуть якусь вже існуючу партію. А з "Гарту" максимум може бути створений секретаріат нової партії.

Доній кілька разів збиває дзвінки зі своїх двох мобільних. Йому надсилають СМС-повідомлення. Нардеп їх швидко переглядає.

Чому ви лише зараз потрапили у Верховну Раду? Адже були в активній політиці ще з кінця 1980-х, очолювали студентське голодування за незалежність України.

— Тоді це була віра в ідеї. А нинішня політика — насамперед бізнес і влада. Якщо мені потрібно було ставати депутатом, то саме тоді. Зараз політика мене цікавить набагато менше. Але тодішня номенклатура зробила все, щоб не пустити в політику не тільки мене особисто, а й усю когорту студентських ватажків. Верховна Рада ухвалила рішення про підняття вікового бар"єру для нардепів до 25 років. "За" проголосувала і комуністична більшість, і опозиційна Народна Рада.

Як змінилася відтоді якість депутатського корпусу?

— Можна подивитися хоча б по такому: здається, у фракції я єдиний голосую і не здаю картки. У Конституції записано, що кожен депутат має робити це самостійно. Натомість у нас усі здають свої картки десятникам і голосують один за одного. "Регіонали" й комуністи критикують за це БЮТ і "Нашу Україну — Народну самооборону", але самі роблять так само. Це блюзнірство притаманне обом сторонам.

Я не маю ні голосу, ні слуху, але під пляшку коньяку все це наспівав

Але якщо ви голосуватимете врозріз позиції лідерів, то ризикуєте не потрапити до наступного скликання Верховної Ради...

— Можливо. Але я вже проголосував так кілька разів. У мене немає мети бути вічним народним депутатом. Я не збираюся заради політичної кар"єри йти на компроміс із власним сумлінням.

На початку існування "Народної самооборони" Юрій Луценко був людиною президента, очолив виборчий список блоку НУ-НС. Нині наче віддалився від Віктора Ющенка. Що сталося?

— Особисті стосунки Луценка з Ющенком — то його справа. Я постійно наголошував, що блок "Наша Україна — Народна самооборона" ніколи не був і не є пропрезидентським. Його створили дев"ять партій і значна кількість позапартійних депутатів. "Наша Україна" — пропрезидентська, Ющенко є її формальним лідером — почесним головою. Вона становить у блоці більшість. Решта це усвідомлюють і визнають позицію цієї партії та президента.

Яка може бути участь "Народної самооборони" у дострокових виборах київського мера і міськради?

— Я ще два роки тому радив Луценку не йти у міністри, а боротися за посаду столичного міського голови. Тоді він переміг би Черновецького. Але Луценко обіцяв президентові, що піде на посаду міністра внутрішніх справ. А ще хотів завершити реформи в МВС.

А зараз?

— Якби Луценко був кандидатом від демократичної коаліції, він переміг би Черновецького. Але вже лунають чіткі заяви з боку Тимошенко, що єдиний кандидат їм не потрібен. Така сама позиція й у Віталія Кличка.

А в Київраду "Народна самооборона" йтиме?

— Існує кілька варіантів. Можна сформувати власний список або з кимсь блокуватися чи піти навіть двома колонами. Наприклад, може існувати окремий список Олександра Омельченка, який нині входить до групи "Народна самооборона" у Верховній Раді. Він має у Києві підтримку 10-12 відсотків. Це третій показник після Черновецького та Кличка.

Водночас електорат Омельченка не надто перетинається з електоратом "Народної самооборони", тому може бути і список від неї. Омельченко значною мірою відтягуватиме голоси від Черновецького, "регіоналів" і комуністів. Шанси непогані на проходження обох списків. А об"єднання їх не гарантує збільшення спільного рейтингу.

За спинами лідерів блоків у Верховну Раду проходять маловідомі люди. Чи треба змінити виборчу систему, щоб люди голосували за партію і за конкретну людину водночас?

— Розмови про це ведуть громадські діячі й журналісти, а на рівні політиків воно вмирає. Краще було б повернутися до змішаної системи виборів. Половину депутатів обирати за мажоритарними округами, половину — за пропорційною системою. Це дало б поштовх розвитку партійної системи.

Але доки суспільство не дійде висновку, що нинішню систему треба міняти, нічого не буде. Наївно думати, що прийде один політик і все змінить. Демократії треба вчитися: розбиратися в кандидатах, їхніх програмах, вимагати їх виконання.

До зали зазирає помічниця нардепа. Каже, що на нього чекають учителі. Доній прощається. Але вже в дверях коротко розповідає, як любить проводити вільний час:

— Попросив приятелів, щоб поклали на музику десяток віршів — від балад до рок-н-рольних. Я не маю ні голосу, ні слуху. Але під пляшку коньяку все це наспівав. Було прикольно. Це коли набридає займатися політикою.

1969, 13 серпня — Олесь Доній народився у Києві
1990 — очолював "студентську революцію на граніті", яка призвела до відставки уряду Віталія Масола
1990 — заступник голови Народного Руху
1991 — закінчив історичний факультет Національного університету ім. Т. Шевченка
1994 — обраний депутатом Київської міської ради
1999 — створив та очолив партію "Молода Україна"
2001 — відкрив у Києві арт-клуб "Остання барикада"
1991, 1998, 2002, 2006 — балотується до Верховної Ради, але до парламенту не потрапляє
2007 — обраний народним депутатом від блоку "Наша Україна — Народна самооборона"

×