"2004-го стояли за ідею, а тепер — за кусок хліба"

"Підніміть праву руку догори і скрутіть дулю Верховній Зраді. Скажемо їй: "Не поборете!" — говорить у мікрофон один із активістів мітингу проти Податкового кодексу на майдані Незалежності.

У понеділок зранку на Майдані збираються понад 10 тис. підприємців. Займають територію біля монумента Незалежності. Там розташована сцена. Біля проїжджої частини щільний кордон із кількасот міліціонерів.

Люди тримають плакати: "Владу у відставку", "Ні Податковому безчинству!", "Дайте нам право вижити!". Немає жодного прапора якоїсь політичної партії.

— Замість того, щоб бути в такий день із людьми, Янукович поїхав до Брюсселя. Якщо він не заветує цей убивчий Податковий кодекс, ми залишаємо за собою право розпочати процес дострокового припинення повноважень президента. Так? — гукає зі сцени ще один ведучий.

— Так! — викрикують у натовпі.

Люди починають дудіти й стукати пластиковими пляшками з копійками. Двоє жінок сидять на розкладних стільцях і б'ють ложками по алюмінієвих кружках.

— Не віримо, що Янукович не підпише. Але ми вже не відступимо. У нас немає іншого виходу, — заявляє одна з них, 50-річна Любов Дмитрівна зі столичного Троєщинського ринку. — Нам краще не попрацювати день-два, закрити ларьки, але відстояти свої права.

Її колега, Ірина Вальчук, 48 років, надіває шкіряні рукавиці:

— Повертаються 1990-ті роки, бо й тоді, й тепер кожен виживає як може. Якби ж брали 15–20 відсотків. А так же деруть більше половини того, що заробляємо. На плакати, на прапори ми здавали по 5 гривень. Наші пішли з відром по базару й назбирали.

Біля сцени — темно-зелений намет.

— Його ми розбили уночі. Тут у нас штаб, — говорить Іван Григорович, 45 років, із Житомира. — Вночі приходили депутати — Волинець, Гримчак. Були з нами, бо ОМОН хотів розігнати. Але нічого не змогла зробити, бо депутати недоторканні.

— Прийшлося застосувати депутатський мандат і на дорогах, — розповідає "бютівець" Андрій Павловський, 45 років. — Чернігівську колону, 20 автобусів, провів наш депутат Валерій Дубіль. Соколов їхав із Дніпропетровської області попереду колони. Тому людей міліція не чіпала. Але були області, з яких не пустили багатьох. Із Львівської не пустили автобуси, з Черкас.

Голова коаліції учасників помаранчевої революції 31-річний Сергій Мельниченко каже, що на монтаж сцени гроші давали підприємці. День оренди майданчика коштує $5 тис.

Зі сцени виступають підприємці з різних регіонів. Підходять і політики. Із двома охоронцями йде нардеп від блоку НУ-НС Арсеній Яценюк, 36 років. До нього підбігають люди.

— Чого ви нічого не робите? Як годувати дітей? — запитує 34-річний Олег зі Львова, який продає на ринку солодощі.

— Кого вибрали, те й маєте. Невже я один щось можу зробити? У мене одна картка, — говорить Яценюк і поправляє чорне пальто. Виступає 3 хв.

Неподалік — кілька хмельничан. Одна з жінок тримає палицю, на якій висять три засушені рибини.

— Спочатку була нормальна, жирна рибка. А тепер всохлася. Залишилися самі ребра. Те саме робиться і з нами, — розказує перукар із Хмельницького Олена Івасюк, 35 років. — Місто живе за рахунок базару. Якщо закриється — буде армія безробітних. Ми нікому з політиків не віримо. Шість років тому я була на Майдані, на помаранчевій революції. Тепер інший Майдан. Тоді народ був роз'єднаний на два табори, а тепер згуртувався. 2004-го стояли за ідею, а тепер — за кусок хліба. Трудовий кодекс, Митний кодекс спеціально перенесли на пізніше. Бо влада прекрасно знає, що вся країна зразу повстала б.

У дутій темно-синій куртці біля сцени стоїть нардеп Олег Ляшко, 37 років. У нього почервонів ніс. Депутат весь час дзвонить по мобільному.

— Я надрукував півмільйона листівок. Потратив небагато — 20 чи 30 тисяч гривень. Закликав людей вийти на вулиці. Бо тільки мільйон учасників зможуть змусити владу рахуватися з людьми, — каже.

Анатолій Ковальов із Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу тримає велику чорну саморобну книжку.

— Це книга чорного почьота, — всміхається й гортає її. — Тут фотографії ініціаторів Податкового кодексу, який знищує бізнес: Азаров, Бродський, Тігіпко, Колесніков. На останній сторінці — прізвища депутатів, що голосували за цей драконівський кодекс. А він же не вирішує проблем. Чому Китай розвивається? Бо там сукупні податки — 20 процентів. А в нас — 60.

Об 11.00 люди йдуть до Адміністрації президента передати свої вимоги. Туди їх не підпускають. За 30 м від будівлі металева огорожа. За нею — понад сотню міліціонерів.

На Банковій люди планують стояти до вечора.

— Ми висловили Януковичу ультиматум, що він має накласти вето на Податковий кодекс до цієї години, — каже 28-річний Назар Первак, один з організаторів мітингу. — Якщо він цього не зробить, ініціативна група у 200 чоловік збереться у Будинку письменників. Обговоримо збір підписів для організації всеукраїнського референдуму по висловленню недовіри Януковичу. Для цього треба зібрати три мільйони підписів із двох третин регіонів.

Замість бути з людьми, Янукович поїхав до Брюсселя

Деякі учасники мітингу з Банкової спускаються на майдан. Йдуть вул. Інститутською. Дорогою їдять бутерброди, булки. П'ють чай із термосів.

— Вони думали, люди походять-походять і розійдуться, — говорить 51-річний Віталій Братюк, який продає автозапчастини на ринку Сатурн у Вінниці. — Хочу сказати Януковичу: ви нас обідили. Ми не хочемо революцій. Ми хочемо працювати. Не треба будити звєря, тим паче, голодний народ.

На майдані лунає пісня Віктора Цоя "Мы ждем перемен". Люди підтанцьовують. Ведучий час від часу викрикує назви міст. Підприємці перекривають рух Хрещатиком. Із боку Будинку профспілок вибігають міліціонери.

— Працівники міліції виходять з профспілок і б'ють людей, — каже ведучий зі сцени. Просить узятися за руки, щоб убезпечитися від провокацій.

— Міліція з народом! Могильова у відставку! — кричать люди у відповідь.

×