У Білій Церкві на Київщині поховали лаборантку Жанну ДЯЧЕНКО. Місяць не дожила до свого 68-річчя. Померла після шостого інсульту.
— Останній рік мене мучили кошмари. Хтось дзвонить, вривається у двері. Каже, що мама померла. Я кричу і реву крізь ніч. Це таки сталося. Мені подзвонили і повідомили, що мами більше немає, — каже донька 34-річна Людмила Дяченко.
— Маму могли втратити ще 2013-го, після четвертого і п'ятого інсультів. Тоді обійшлося. Вдячна, що нам випало ще стільки часу побути разом, — розповідає вона. — Шостий інсульт трапився у листопаді. Після нього мама була у дуже важкому стані. Останні місяці кожен її рух, кожен подих були стражданням. Була лише мить просвітлення. На третій день після нападу до мами повернулася свідомість. Вона назвала мене по імені, погладила по обличчю. Намагалася говорити. Хай нерозбірливо, але максимально свідомо. Це минуло через кілька годин.
Жанна Дяченко все життя працювала в лабораторії Фастівського хлібокомбінату, що в Київській обл.
— Досі згадую, як мама заходить у виробничий цех, — говорить Людмила Дяченко. — Знімає з конвеєра свіжоспечений батон, плетінку з маком чи круглу "Дніпропетровську" булку з родзинками. Йде в лабораторію, притискаючи гарячу хлібину до білого халата. Я дмухаю на рум'яну скоринку, а потім жадібно вгризаюся в неї зубами. Мама сміється і я разом із нею.
4 
35413
Коментарі