вівторок, 30 вересня 2008 17:25

"За приватизацію мушу платити великі гроші"

Село Мокре Перечинського району — найстаріше поселення Турянської долини на Закарпатті. Виникло наприкінці ХІІІ ст. Від райцентру розташоване за 23 км, від центральної автотраси Перечин–Свалява — за три. У селі одна вулиця — понад 2 км. Тут живуть 305 осіб. Із 135 будинків понад 20 пустує.

Олена Симкович, 76 років, живе сама. 36 років працювала листоношею. Має трьох дітей. 54-річна донька Віра та син Василь, 50 років, мешкають із сім"ями окремо в Мокрому. Молодша Марта, 45 років, — в Ужгороді.

Поряд з оселею Симкович пустують дев"ять хат.

— Сусідка Юля Симкович мала восьмеро дітей, усі порозходилися по світу. Баба доживала старість одна, як перст. Три роки тому померла, — жінка показує на вкриту черепицею занедбану хату поряд з її обійстям. — У цьому гуштакові (околиці. — "ГПУ") живу сама. У деякі хати приїжджають діти на літо, дехто ярює, щось садить поруч.

Жінка скаржиться, що хата й досі за чоловіком Іваном. Він помер чотири роки тому. У шлюбі жінка прожила 54 роки.

Віддати 500 гривень із пенсії не кожен може

— Я ся чудуву: в сільську раду дається паспорт, мертвий лист. Знають, що чоловік помер. Квитанції за електрику приходять на його ім"я. І ми тепер маємо таку волокіту, — хитає головою Олена Симкович. Фотографуватися відмовляється. — Хотіла-м подарувати хижу дочці Марті, та не можна. Мушу робити якусь приватизацію і платити великі гроші. Вообще, кажуть, коли я вмру, то хижу забере держава, а не мої діти. І що вто за такі закони, де вони взялись, хто їх придумав? Хижу построїлись-ме разом із чоловіком 56-го года. А тепер треба доказувати, що хижа моя.

1 вересня до першого класу школи в Мокрому пішло двоє дівчаток-близнят. У початковій школі навчається 10 учнів, 40 дітей їздить навчатися в сусіднє село Порошків. Двічі на день у село курсує автобус із райцентру.

— Багато хат пустує, бо старі люди повимирали, молодь повиїжджала в міста, — пояснює секретар Порошківської сільради Ганна Гаджега, 45 років. Мокре підпорядковується цій сільській раді. — У багатьох людей Мокрого хати не приватизовані. Люди старшого віку мусять поспішати з оформленням документів на право власності, бо потім їхні діти матимуть чимало клопотів. Я розумію обурення людей, бо заплатити 500 гривень із пенсії не кожен може. Кажуть, що приватизація на днях подорожчає втричі.

Жінка додає, що свою хату теж ще не приватизувала.

— Я отримую 1600 гривень зарплати, сама виховую дитину. Для мене півтисячі для приватизації виділити складно.

Зараз ви читаєте новину «"За приватизацію мушу платити великі гроші"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі