57-річна пенсіонерка Віра Каштан одягає костюм Чарлі Чапліна і гуляє столичним Хрещатиком. Одяг жінка шиє сама.

На лавочці біля будинку кілька бабусь. Віра Каштан виходить з під"їзду в чорному костюмі Чарлі Чапліна. На руці довга парасоля, на голові — ковпак. Іде, розкидаючи ноги в боки. До неї підбігають діти і тягнуть за руку.

— Вона дуже приятна й лагідна жінка, — заглядаються бабусі на Віру.

У Віри Каштан двокімнатна квартира на Лісовому масиві. Живе там із чоловіком — науковцем Ігорем Івановичем, 65 років.

Раніше жінка працювала перукаркою в Дніпропетровську, звідки родом, тоді — в Києві. Два роки тому вийшла на пенсію.

— У книжці прочитала, що пенсіонер має робити щось екстремальне. А я з дитинства хотіла бути клоуном, — піднімає вона намальовані чорним олівцем брови. — У перукарні працювати уже не могла, бо від хімічних препаратів страждала на алергію — кашляла.

У кімнаті Віра пригощає червоними яблуками й показує фотокартки. В альбомі вони складені купою. На одній жінка з чоловіком — у величезних трусах нижче колін. Аби не впали, подружжя підтримує панталони руками. На Віриних трусах напис англійською: "Я тебе кохаю", на чоловікових — "З Новим роком".

— Я страшенно люблю переодягатися, — радіє пенсіонерка. — На секонд-хенді знайшла труси 80-го розміру. Ігор у мене такого не любить, він скутий. Але заради мене перевдягається.

Хвалиться, що силоміць завела його на курси бальних танців. Два роки подружжя ходило у танцзал неподалік Маріїнського парку.

Розповідає, що має 30 артистичних образів. Для кожного  створила костюм, але одягає їх лише вдома — сфотографуватися. Тільки з Чапліним виходить на Майдан.

Дам любые деньги, только сфоткайся с моей девушкой

— Із Мерлін Монро боюся, — зізнається жінка. — У неї червоне плаття, ще чоловіки чіплятимуться.

Над Віриною губою наклеєні вуса. Очі обведені чорним олівцем. На щоках рум"яна.

— Вуса зробила зі своєї рукавички, — веде далі пенсіонерка. — Спочатку ліпила їх на клей для ран, але відривати було боляче. Тепер користуюся скотчем. А макіяж роблю сама. На Чапліна треба 40 хвилин.

Каже, костюм Чарлі купила на секонд-хенді за 10 грн. А капелюх привіз знайомий з Англії. Під ним у Віри — чорна перука.

— Купила на базарі, — витягує зі штучного волосся шпильку. — Трохи підстригла. Взуття 45-го розміру дав друг чоловіка. Я туди постелила три устілки, взуваю на дві пари носків.

Кілька разів на місяць у цьому костюмі Віра Каштан виходить на Хрещатик.

— Там аура хороша, — пояснює жінка. — Люди зі мною фотографуються, але я цього не люблю. Грошей з них не беру. Раз якийсь крутий підійшов і кричить: "Дам любые деньги, только сфоткайся с моей девушкой". Роздаю цукерки, дзвіночки, біжутерію, яку сама роблю. Стукаю людей по попі парасолькою, бо вона в мене чарівна.

Питаю, як їздить до Хрещатика.

— Ловлю таксі, але мало хто зупиняється: думають, що знімають програму "Прихована камера". Лише руками махають. З одним водієм їхала двічі. Він сказав, що моїх грошей не тратить, бо вони приносять йому удачу.

Ігор Іванович — другий чоловік Віри. Від першого шлюбу в неї є донька Олена. Живе не в Києві. Де саме — жінка не каже. Інша донька  померла.

— У мене вся родина любить переодягатися, — продовжує Віра. — Колись прийшла до дядька в гості, а він — у жіночих панчохах і комбінації. Йому вже 70, дружині 68, а вони ще катаються на плотах. Хоча дядько переніс три інфаркти, а його жінка — три операції.

Розповідає, що віднедавна зранку почала бігати, аби тримати форму.

— Інколи ходжу до своїх клієнтів, роблю їм зачіски, макіяж. Заробляю пару гривень, трачу їх на таксі до Хрещатика.

1949, жовтень — Віра Каштан народилася у Дніпропетровську в сім"ї викладачки та чиновника
1969 — закінчила технікум побутового обслуговування
1970 — працювала перукаркою у Дніпропетровську
1994 — у Києві вийшла заміж за науковця Ігоря; доти була в першому шлюбі, про який не розповідає
2005, травень — вийшла на пенсію; вперше переодяглася в Чарлі Чапліна
2007 — знялася в епізодичній ролі у серіалі "Повернення Мухтара"

×