— Першу половину життя я закохувалася тільки в голубих, — розповідає в своїй київській квартирі письменниця 38-річна Лада Лузіна.

— Років у 13 закоханість у актора Андрія Харитонова вплинула так, що я почала писати вірші. Якось він приїхав із гастролями у Молодий театр, і я пішла на виставу "Доходное место". Написала йому листа, але так і не наважилася відіслати. У 18 років я навіть збиралася заміж за хлопчика, що був схожий на Харитонова, але вчасно отямилася. Якось напросилася до актора на інтерв'ю. Тоді помітила, що він хлопчик голубий-махровий. Довідалася, що працює в ескорт-сервісі, супроводжує багатих дам на тусовки. Цей факт ліг в основу моєї п'єси "Комплекс принца".

У передмові написала, що присвячує книжку Харитонову.

— Так нарешті він дізнався про мої почуття, і тепер у кожному інтерв'ю розповідає, що є така сволота Лузіна, яка зобразила його проститутом. Із ним я так більше й не бачилася.

Потім Лада полюбила режисера Романа Віктюка, якому зараз 74 роки.

— Він був для мене кумиром, я й у театр закохалася завдяки його виставам. Мої відчуття на спектаклях були близькі до оргазму. На одному з творчих вечорів у Жовтневому палаці написала записку: "А можна Вас поцілувать?". Вискочила на сцену, обіймаю його, а він затягує мене за куліси і робить "цьом" у щічку. А я ж розраховувала на французький поцілунок.

— На одну з театральних пиятик, після якогось фестивалю, прийшла з кавалером — красивим хлопчиком, — продовжує. — Виходимо після вечірки, поряд Віктюк чекає на машину, щоб їхати в готель. В останню хвилину він тицяє мені букет, хватає мого хлопчика під руку і їде з ним. Я зла як чорт, жбурляю квіти: "Як він міг мене кинути?". Поруч знайомий підіймає їх: "Нічого, переспить із ним і поверне".

Після того я свідомо змінила для себе сексотип чоловіка, щоб не закохуватися в кого не треба.  Зі своїм чоловіком одружилися за п'ять місяців після знайомства.

×