Вінничанин Валерій Кондратюк, 30 років, другий місяць працює торговим представником кондитерської компанії "Конті". Він розвозить печиво в шоколаді службовою "таврією". Зарплатня — від 1500 до 2500 тис. грн.

У вільний час Валерій Кондратюк пародіює співака Валерія Леонтьєва, 58 років.

Ідемо до вінницького "Фешн-кафе". Валерій виступатиме там на дні народження 22-річної студентки Маргарити Доберчак. Сюрприз їй підготував залицяльник Дмитро, 37 років.

— Але найбільше Леонтьєва люблять зрілі жінки, — розповідає  Кондратюк. Починає фарбуватися: накладає грим, рум"яна.

За 15-хвилинний виступ у Вінниці Валерій бере $100–150. У Києві — $200–250.

Три роки тому чоловік побився об заклад із другом на 300 грн. Валерій переконував, що його  не відрізнять від справжнього Леонтьєва.

— Ми гуляли в гостях. Хазяйка дістала парик із кудряшками. Знайшли строкату сорочку, зав"язали її вузлом на моєму животі. Начепили біжутерії та всією компанією пішли у ресторан "Парадіз".  У залі темно, всі п"яні, — заливається сміхом пародист. — Відвідувачі потяглися до мене за автографами. Від власниці закладу запропонували пляшку "Мартіні".

Валерієві приносять зелений чай без цукру. Він піднімає кришку чайничка, насолоджується ароматом. Розповідає, що рік працював  адміністратором нічного клубу "Орбіта" в Москві.

— Там дороге життя, — розповідає чоловік. — Тому повернувся до Вінниці. Маю тут двокімнатну квартиру. Її мені залишили батьки. Вони перебралися до Тиврова. Звідти родом мій батько.

Запихає в труси шматок поролону

У Вінниці Валерій Кондратюк працював таксистом. Возив клієнтів старенькою "БМВ", доки не зламалася.

Кондратюк ніколи не був на концертах артиста.

Розраховуючись, чоловік дістає гаманець. У ньому фото  вродливої блондинки.

— Це Катя. Їй 29 років. Працює продавцем-консультантом у бутику "Красотка". Живемо з нею три роки, — пояснює. — Плануємо узаконити наші стосунки.

Чоловік бере серветку і зминає її.

— Щоправда, щось Катька почала ревнувати, — каже він. — Сердиться, що до мене жінки на виступах чіпляються.

У віп-кімнаті кальянної зали Кондратюк одягає товстий ланцюжок з медальйоном у формі півмісяця. Бере кучеряву перуку та великі окуляри.

— А тепер найголовніша деталь! Леонтьєв акцентує увагу на своєму чоловічому достоїнстві, — Валерій дістає з кулька шматок поролону і запихає його в труси. — Підкладаю для реальності образу. Чи робить це Леонтьєв — не знаю.

Побачивши в коридорі Кондратюка з поролоном у трусах, офіціант випускає з рук порожню тацю.

— Це ще нічого, — сміється чоловік. — У київському ресторані "Українські страви" якась жіночка прибігла в гримерку, кинулася мене обнімати, цілувати в губи. Взяла за руки й прошепотіла на вухо, що закохана в мене. Про це освідчення вона мріяла 20 років.

Валерій пояснив їй, що він — лише пародист. Жінка засмутилася.

— Після виступу знову прийшла, — веде далі чоловік. — Поклала на стіл 200 баксів — хотіла запросити мене до готелю. Я не пішов.

1977, 12 січня — Валерій Кондратюк народився у Вінниці в родині будівельника та продавчині
1994 — закінчив міську школу N9
1996 — демобілізувався з армії; служив у Могилеві-Подільському в прикордонних військах
2001 — закінчив Вінницький педуніверситет, викладач фізкультури
2004 — познайомився з Катериною Осійчук
2005, квітень — спародіював співака Валерія Леонтьєва
2006, травень — за гроші з виступів відпочивав у Туреччині

×