— Відколи зайнялася гімнастикою, повністю відмовилася від солодкого. Вдома повно цукерок, бо брат і сестри люблять. Мені ж весь час доводиться боротися із собою: яку шафу не відкрию, там завжди лежить щось смачне, — розповідає 12-річна Валентина САРКІСОВА з Києва. Навчається у школі художньої гімнастики Дерюгіних. Є наймолодшим членом збірної України.
— Гімнастикою зайнялася у 3 роки, — продовжує. — Тренуюся щодня. Вихідних майже не маю. Лише зрідка дозволяю собі в неділю довше поспати. У гімнастичній залі проводжу понад 12 годин на добу. Через це доводиться допізна писати конспекти, а шкільні предмети здавати екстерном. Утомлююся, та гімнастику лишати не збираюся. Прагну досягнути максимальних вершин у цьому виді спорту.
Дівчинка двічі ставала чемпіонкою України з художньої гімнастики у групових вправах, тричі — чемпіонкою Києва в особистому заліку.
— Іноді, щоб ідеально виконувати якусь вправу, доводиться відпрацьовувати її по два місяці, — каже Валентина Саркісова. — У щоденнику записую, як почалося тренування, з яким настроєм зайшла до зали, які помилки допустила і що зробила, щоб їх виправити. Також завжди фіксую свій режим. Щодня прокидаюся о шостій ранку. Іноді це важко. Щоб не проспати, ставлю два будильники. Постійно стежу за своїм раціоном. Відчуваю навіть один зайвий кілограм — гімнастичні вправи стає виконувати важче.
Гімнастка мріє стати олімпійською чемпіонкою, а потім — зайнятися тренерською роботою.
— Маю гарні задатки від природи, кажуть тренери, — додає Валентина Саркісова. — Та я знаю, жодні природні дані не дозволять досягнути високих результатів, якщо у спортсмена не буде сили волі та характеру.
Коментарі