— Газета виписана на мене, але квитанцію на розіграш призів відсилала дружина. У списках переможців я першим побачив своє прізвище. Ніколи не думав, що щось виграю, — каже 61-річний Юрій Долинський із села Перейма Балтського району на Одещині.
"Газету по-українськи" передплачує п'ять років. Брав участь у розіграші подарунків. Отримав 250 грн.
— Виписую щоразу на півріччя. Люблю читати про політику, — розповідає Юрій Григорович. — Я все життя живу в селі. Після 10 класів не зміг поїхати вчитися, бо батьки були старенькі. Працював водієм до армії. Служив в автомобільних військах у Миколаєві. Возив начальника частини. Потім робив у колгоспі шофером. А згодом призначили завфермою. Цю посаду можна прирівняти до начальника цеху. Під моїм керівництвом працювали сто людей. На фермі були дійні корови, телята на відгодівлю й молодняк. Працював там майже 10 років. Потім ще чотири — обліковцем, доки не розвалився колгосп.
Живе в шлюбі з Надією Петрівною, 59 років.
— Надя теж із цього села. Почали зустрічатися ще до армії. 21 вересня 1980 року одружилися. Купили в селі невеличку стару хату. Стали будуватися. В нову заселилися 1995-го. Надя робила продавцем. Має 28 років стажу. Виховали двох дітей. Син і донька живуть у селі. Віктор працює на фермерському господарстві водієм. Одружений. Онук Коля ходить у п'ятий клас. Донька Оля — вчитель початкових класів. У неї двоє синів і донька. Найстарший Саша вчиться в медінституті в Одесі. Менший Женя ходить в 11-й клас. А Лізі всього 3,5 року, — говорить Юрій Долинський.
Коментарі