Юрій Бадзьо пережив дружину на два роки

Юрія Бадзя за звинуваченням в антирадянській пропаганді засудили до семи років таборів та п’яти — заслання. Покарання відбував у Мордовії та Якутії — Автор: www.galinfo.com.ua

4 вересня у Києві на Байковому кладовищі поховали літературознавця і радянського політв'язня Юрія БАДЗЯ. У нього зупинилося серце на 83-му році.

— Останнім часом Юрій Васильович майже нікуди не виходив. Весь час сидів удома. Перебирав і упорядковував свої архіви, — розповідає дисидент 69-річний Василь Овсієнко. — Після смерті дружини він мешкав сам. Діти роз'їхалися: син живе у Чехії, донька — у США.

Юрій Васильович народився у селі Копинівці Мукачівського району на Закарпатті. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. 1961 року переїхав до Києва і вступив до аспірантури Інституту літератури. Працював молодшим науковим співробітником. Товаришував із художницею Аллою Горською, поетами Василем Стусом та Іваном Світличним. 4 вересня 1965-го взяв участь в акції протесту проти політичних арештів під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". За це його звільнили з роботи.

— Дев'ять років був безробітний, а потім вдалося влаштуватися вантажником у хлібний магазин, — розповідав Юрій Бадзьо. — Вдень ходив на роботу, а ночами писав працю "Право жити" про колоніальне становище України. За сім років рукопис на 1400 сторінок був готовий. Його з моєї квартири викрали. Сів писати все заново. Та за кілька місяців працівники НКВС прийшли з обшуком. Забрали з собою мене і 452 сторінки початого другого варіанта "Права". Дружину після цього звільнили з роботи. Від сина-студента і доньки-школярки вимагали, щоб відмовилися від батьків.

За звинуваченням в антирадянській пропаганді Юрія Васильовича засудили до семи років таборів і п'яти — заслання. Покарання відбував у Мордовії та Якутії. На волю вийшов 9 грудня 1988 року.

— На мою адресу одразу посипалися запрошення від діаспорних українців, — казав він. — На всі у мене була одна відповідь: "Що я загубив у тій Австралії, Англії чи США? В Україні такий гарячий час, а ми — на витрішки?" Я взявся за громадську й наукову роботи.

Працював науковим редактором в Інституті філософії НАН України. Був головою Товариства української мови ім. Тараса Шевченка.

З дружиною правозахисницею Світланою Кириченко прожив 52 роки. Її не стало 26 квітня 2016-го. За 10 років до смерті перенесла інсульт, була прикута до ліжка. Весь час за нею доглядав чоловік.