"Ударна хвиля відкинула Юлю на кілька метрів од лотка. Вона підвелася, її охопив вогняний клубок, загорівся одяг. Якийсь чоловік почав зривати з неї шкіряну куртку", — розповідає 25-річний Павло Раджабов із села Горенка під Києвом.
9 травня його дружина Юлія Гладкова, 26 років, та 10-річна донька Діана постраждали від вибуху газового балона в кіоску неподалік столичного метро Святошин. 19 травня виповнився рік, як Павло із Юлею побралися.
— Дружина хотіла відвезти доньку на парад, — згадує чоловік. — Але щось у них не вийшло, чи запізнилися. Поїхали на Святошинський базар купувати літній одяг для Діани. Вона мала їхати на море в дитячий табір по путівці від школи.
Опівдні, за 2 год. до вибуху, Павло зателефонував дружині на мобільний. Вона саме вибирала речі на базарі.
— Домовилися зустрітися за кілька годин біля "Фуршету", що навпроти ринку, — веде далі Раджабов. — За той час вони мали скупитися, а я їхав у спортзал на тренування. За півгодини до вибуху ще раз говорив із Юлею по телефону. Вони вже йшли з базару, а я збирався у душ.
Перед самим вибухом жінка зупинилася біля лотка з насінням городини. Хотіла в селі засіяти грядку, яку дала сусідка. Діана відійшла від матері й зупинилася біля підземного переходу. Коли вибухнули балони, вона заскочила в перехід.
Гладкови перебувають у реанімації столичної лікарні N2 на вул. Краківській. У палату лікарі нікого не пускають. Павло щодня приїжджає сюди із матір"ю 49-річною Галиною Петрівною та із тещею Світланою Валентинівною, 47 років.
— Юля ще місяць лежатиме в реанімації, — переповідає Раджабов слова головного лікаря Анатолія Вороніна. Світлана Валентинівна тримає в руках дві упаковки таблеток. Зовні вони схожі на валер"янку. — Їй зробили три операції. Буде ще чотири. Що потім — невідомо, — тре пальцями почервонілі очі. — Лікар каже, у неї обгоріло 50 відсотків тіла. З такими опіками багато людей не виживає. Але говорить, що Юля молода, організм у неї сильний. Я молюся Богу, щоб вона вижила. У Діани обгоріло 30 відсотків шкіри. Їй двічі прооперували руки. Пробують пересаджувати шкіру. Кажуть, що вона потребує пильного догляду. Зараз їм можна їсти банани та пити курячий бульйон. Юлія попросила принести три торти з фруктами й велику банку кави. Хоче подякувати сестричкам, які за нею доглядають.
Про те, що дружина потрапила до реанімації, Павлові по мобільному повідомила невідома жінка. Раджабов не пам"ятає, як доїхав до лікарні. Там у коридорі на підлозі впізнав обгорілі джинси, туфлі та шкіряну куртку жінки. Серед речей розгледів і штани Діани.
— Тільки тоді отямився, — зітхає чоловік. — Витягнув із обгорілих речей Юліну сумку, там був паспорт. На екрані мобільного було набрано кілька цифр. Телефон світився, але не працював.
Павло познайомився з Юлею 6 серпня 2006 року. Обоє відпочивали в Польщі, в Тарновських горах.
— Це був третій день відпустки. Ми з друзями прийшли до аквапарку. Юля відпочивала на шезлонгу. Я звернув увагу на її гарне тіло. Познайомилися, обмінялися телефонами. Увечері запросив її на побачення, — розказує чоловік.
Згадує, що ще тоді вирішив одружитися з Юлією.
Я молюся Богу, щоб вона вижила
— Два тижні відпустки пролетіли як один день, — веде далі. — Потім я поїхав до Києва. Відпустка в Юлі закінчувалася через кілька днів. Зустрів її на вокзалі з червоними трояндами. Вона сказала, що скучила. Одразу поїхали знайомитися із моєю мамою.
Жінка залишилася жити в Павла. 19 травня 2007-го розписалися. Чоловік удочерив Діану.
— Вона називає мене дядею, — ділиться Раджабов. — Та я не ображаюся. Для мене Діана — донька.
Юлія Гладкова народилася у селищі Сахновщина на Харківщині. У Києві працює офіс-менеджером у брокерській фірмі "Квартирне питання". Діана — її донька від першого шлюбу з 33-річним Миколою Гладковим. Вони прожили разом дев"ять років.
Павло Раджабов працює таксистом у службі "059". Торік у червні узяв $56 тис. кредиту на квартиру в селі Гореничі — за 4 км од Києва по Житомирській трасі. Щомісяця сім"я сплачує $700. Позику погашатимуть 20 років.
— Юля віддавала свою зарплату, я 200 доларів добавляв, — згадує чоловік. — Тепер треба самому заробляти, крутитися зранку до вечора. У нас майже всі гроші йшли на той кредит.
2 
35413
Коментарі