"Таксисты хамоватые в Крыму, "тыкают", — скаржиться Мілиця Чераки, 61 рік, із Дніпропетровська. Жінка тягне сумку на коліщатках на приміський залізничний вокзал у Сімферополі.

— Поеду в Севастополь електричкой. По пенсионному удостоверению можно бесплатно, — каже жінка.

У центрі Севастополя, в Артилерійській бухті — причал для катерів. Вони тут курсують як міський транспорт. Проїзд на нижній палубі коштує 1,5 грн, на верхній — 2,5 грн.

Пасажири стоять у черзі. Росіянка Наталія Шипуліна, 39 років, добирається в північний район міста Учкуївка. Катер ходить туди раз на півгодини.

Наталія живе в Комсомольську-на-Амурі. Вона приїжджає до Криму щоліта.

— Ездила в Севастополь, еще когда он был закрытым. Раньше меня патрули останавливали: девушка, нельзя гулять по военному городу в таком легкомысленном сарафане, — сміється жінка. — Сейчас город стал более раскрепощенным. Даже гонки на надувных матрасах провели.

Доки не прибув катер, замовляємо в кафе сік. Офіціантка невдоволена.

— За этот столик садятся те, кто заказывает кухню, — каже вона, витираючи стола.

— А сервис по-прежнему советский, — зітхає Шипуліна. — Хотя украинский колорит стал заметней.

В Артилерійській бухті працює "Украинский шинок". Є також варенична в стилі 1980-х. На вул. Гоголя відкрили продовольчий магазин "Зірочка моя кохана".

На набережній дід у вишиванці, солом"яному брилі та смугастих татарських шароварах співає "Напрасно старушка ждет сына домой". У руці артист тримає козацьку люльку.

Кидаю йому паперову гривню.

— Сдачи не надо? — жартує чоловік і вклоняється.

Підходить морський трамвай. Люди юрмляться.

— На катер всегда очередь, — зітхає Шипуліна. — Люблю Севастополь. У нас в Комсомольске строят подводные лодки, а здесь они несут службу.

Татарин Ридван працює гідом, а в перервах між рейсами — ще й "зазивалою".

— Вы видите большой десантный корабль "Ямал", — розповідає він. — А вон там открывается вид на русскую подводную лодку "Аллигатор".

Курортник у трусах кольору зоряно-смугастого американського прапора фотографує субмарину.

Із берега вид на море затуляє бетонний паркан висотою 3 м. На КПП чергують троє моряків та один капітан-лейтенант Чорноморського флоту Росії.

— Можна сфотографувати десантний корабель? — прошу.

— Обращайтесь в штаб Черноморского флота, — відповідає офіцер. — Покиньте охраняемую территорию.

Поряд із КПП розташовано кафе "Мінка". Біля входу — чорна плавуча міна-їжак, для реклами. У ґенделику літають мухи. Двоє механіків у брудних робах п"ють горілку з пластикових стаканчиків. Замовляю солянку.

Девушка, нельзя гулять по военному городу в таком легкомысленном сарафане

— Это вам не кабак для приезжих, — каже буфетниця. — Покушать едьте в центр.

Від вул. Мінної їду дві зупинки тролейбусом. Біля пам"ятника адміралові Нахімову стоїть "Дім Москви". У лютому його відкрив мер столиці Росії Юрій Лужков. На даху будівлі висить російський прапор. Усередині будівельники роблять ремонт. Поряд Севастопольська держадміністрація (місто — обласного підпорядкування). Вхід до неї прикрашений тризубом.

Віце-губернатор Володимир Казарін, 55 років, сидить у своєму кабінеті в чорному шкіряному кріслі. За його спиною висить весняний пейзаж.

— Теперь не Ялта, а Севастополь — летняя культурная столица Украины, — запевняє Володимир Павлович. Каже, що нині в місті знімають 12 фільмів різних кіностудій.

— Федор Бондарчук делает фильм по Стругацким. Александр Абдулов приступил к съемкам "Гиперболоида инженера Гарина", — веде далі віце-губернатор.

17 серпня у місцевій лікарні N1 Абдулову прооперували виразку шлунка.

— Наши хирурги блестяще сделали операцию, — запевняє Казарін. — Ему надо неделю-полторы, чтобы восстановиться.

Зауважую, що в місті — багато туалетів.

— В августе по сравнению с мартом в пять раз увеличили вывоз мусора, — хвалиться посадовець. — Евросоюз выделил нам 100 млн евро на строительство двух заводів по переработке мусора.

Каже, що разом із військовими в Севастополі проживає 450 тис. людей. А на відпочинок приїхало ще 500 тис.

— Теперь мы — город-миллионник! — сміється чиновник.

Володимир Казарін написав кілька праць про Кримську війну 1853–1856 років. Зауважує, що невдовзі в Севастополі показуватимуть туристам затонулі кораблі.

— Ми не будем их поднимать со дна. Люди будут осматривать их с аквалангами или с подводной лодки, — пояснює віце-губернатор.

Секретар повідомляє, що на прийом чекає керівник місцевого театру танцю Вадим Єлізаров. Він був у журі телевізійного проекту "Танці з зірками".

— Сегодня вечером приходите к нам в театр на спектакль, — запрошує Єлізаров, заходячи до кабінету.

Іду купатися. У морі стоїть пам"ятник загиблим кораблям — кам"яна колона, на якій сидить бронзовий орел. Якась дівчина у купальнику здерлася на нього, щоб сфотографуватися. Місцеві влаштували тут стихійний пляж.

— Куда вылезла?! Ану кыш, бесстыжая! — кричить пенсіонерка Маріанна Громова, 67 років.— Ты у себя в городе тоже голая по памятникам шастаешь?

На пляжі немає кабінок. Бабуся дістає з кулька цвях, встромляє його в щілину набережної. Чіпляє на гвіздок халат, рушник. Біля іншого саморобного "вішака" літня дама скидає плавки й натягує панталони. Трохи вище є лавки для глядачів морських парадів. Дехто використовує їх як лежаки.

— Раньше после девяти утра отсюда гоняли, потому что священное место, — каже двірничка, яка мете набережну. — А сейчас вроде махнули рукой.

Севастополь розташований у південно-західній частині Криму. До 1991 був закритим містом. У Севастополі базуються військові флоти України та Росії. У місті — 72 дитсадки, 76 шкіл і ліцеїв, 7 інтернатів, 38 вузів. Розвиненний рибний промисел, виноробство. Портвейн "Приморський рожевий" та "Аліготе" на розлив коштують 4 грн, "Чорний полковник" — 15 грн за 100 г. Занурення в море з аквалангом коштує 200 грн за 1год.

×