У 3-річного Назара Уманціва з Ужгорода вроджена аномалія розвитку стегна. При народженні в немовляти права ніжка була коротша на 7 см. Нині різниця становить 18 см.
Уманціви живуть у маленькій двокімнатній квартирі на вул. Можайського. Раніше тут був гуртожиток. За хлопчиком доглядає 36-річний батько Сергій. Він — греко-католицький священик: хрестить дітей, відспівує покійників. Службу править тільки в неділю, тому має вільний час. Мати Назара Олена Уманців, 35 років, — журналістка. Отримує вона 420 грн.
На підлозі грається Назар. Права штанина в джинсовому комбінезоні прирізана й підрублена. Колготок на хлопчика не вдягають.
— Бачите, як він стіни розписав, — каже Олена. — Дуже любить малювати.
На стінах фломастерами намальовані чудовиська, але добрі, не хижі. Хлопчик дивиться мультфільми по телевізору. Щоби відірвати малого від екрану, Олена бере з підвіконня біле пластмасове відро з іграшками.
— Деформацію стегна помітили в пологовому будинку, — розповідає мати. — Госпіталізували в Мукачеве, тоді відправили в Київ, у Інститут травматології та ортопедії. Але допомогти нам ніхто не зміг.
Малий кличе тата. Сергій сідає поряд на підлогу. Допомагає синові зібрати конструктор. Дитина коротшою ногою стає на підлогу, а довшою – на коліно, і так ходить.
Довшою ногою стає на коліно
— Ужгородські лікарі сказали не оперувати його до 16 років. У Мукачевому загадали оперувати до шести років. А в Києві заявили: негайно шукайте хірурга за кордоном, — розгублено розповідає Олена.
Маленького Назара готові прооперувати в інституті Єлізарова в російському місті Курган. Операція і десятиденне перебування там коштує $10 тис.
Олена каже, що хлопчикові потрібно зробити шість-сім операцій. Лише тоді він стане на ноги.
— Щонайменше сім-десять, — уточнює головний ортопед обласної дитячої лікарні Юрій Дем"ян, 40 років. — Дітям штучний імплантат вставляти не можна, щоб не пошкодити зону росту кісток. Згодом хлопчик може носити протез. А тоді поетапно подовжуватимуть кістку апаратом Єлізарова. Лікування триває, доки дитина росте, — до 18–20 років.
Назарчик іде на руки до матері. Просить щось намалювати.
— Любить зображати павучків, — Олена бере олівець і папір. — Ототожнює себе з павучком, бо сам повзає. Уже впізнає букви. Уміє включити комп"ютер. Сам вставляє диски, грає у електронні ігри. А функції дистанційки від телевізора вивчив досконало.
Мати розповідає, що в Інтернеті знайшла клініку під Бостоном, США. У ній дитину можуть прооперувати безплатно. На священика Оленин чоловік Сергій учився у Вашингтоні. Має в Америці знайомих. Але грошей на поїздку в родини немає. Лікарі порадили їм продати квартиру і їхати до Америки.
Півроку тому Назарові зробили протез. Хлопчик його не носить, бо шкодить нозі.
— Здорові діти з Назара сміються, — пригортає малого Олена. — Недавно вийшли погуляти у двір. Підбігла п"ятирічна сусідська дівчинка й питає: "У тебе ноги немає?".
Михайло Гольдереєр подовжив ноги на сім сантиметрів
1992-го 30-річному московському електромонтерові Михайлу Гольдереєру першому в Росії подовжили ноги на 7 см. Так Гольдереєр збільшив свій зріст до 176 см.
Операцію провели в ортопедичному центрі Волгоградської лікарні N3. Перед цим Гольдереєр застрахувався на 100 тис. російських рублів. Йому мали їх виплатити, якби чоловік не зміг ходити. Хірурги Дмитро Каплунов та Максим Єгоров зламали кістки пацієнтові й трохи розсунули їх. Намагаючись зростися, кістки подовжувалися. На 7 см пацієнт "підріс" за два місяці. Потім іще 4 місяці носив на ногах апарат для фіксації кісток.
Після операції Гольдереєр почувається щасливішим, бо перестав соромитися низького зросту. Чоловік залишив роботу електромонтера і вступив до Ліберально-демократичної партії Володимира Жириновського. А згодом став депутатом московської райради. 1998-го Гольдереєр відкрив у Волгограді приватний центр ортопедичної косметології.
У гравця збірної футбольної команди Бразилії Мануеля Гаррінчі права нога була довша на 5 сантиметрів. Він забив 12 м"ячів і став чемпіоном світу.
Марина ВАРИЧ
8 
35413
Коментарі