"Донька Леся цьоріч закінчує школу, — пише 39-річна Олександра з Дніпропетровщини. — Хоче поступати на економіста. У нас всі в родині юристи. Планували, що вона піде по батьківських стопах. Але переконати не можемо. Дочка надумала податися у столицю. На державне навряд чи пройде. Платити доведеться нам із чоловіком. Почала зустрічатися з хлопцем, у якого за плечима дев'ять класів. Ніде не працює, але гроші завжди при ньому. Підозрюємо, що торгує наркотиками".

Вкладає у конверт фото доньки Лесі. На знімку — зеленоока коротко стрижена блондинка у шкільній формі. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.

— Боїтеся, що донька пов'яже життя з теперішнім хлопцем. Тому зробите все, щоб відправити її подалі від дому. Леся навчатиметься у столиці. Поступить на контракт. На третьому курсі за успіхи у навчанні її переведуть на державну форму навчання. До закінчення університету вийде заміж. Столичному зятю тішитиметеся.

"У Тоні з чоловіками не складається, — пише 62-річна Наталія Сергіївна з Полтавщини. — З Толіком розлучилася через півроку після шлюбу. Ми знали, що вони скоро розійдуться. У нареченої на весіллі фата загорілася. З Льонею прожила на пару місяців довше. Має від нього сина. Колишній аліменти не платить. З квартири з'їжджати не хоче. Два роки як розлучені, а він приходить ночувати. Каже, щоб ми мовчали, бо почне бабів водити. Зверталися до участкового. Той його виганяє. Через день Льоня знову повертається. Замок пробували міняти. Так він залазить через вікно".

Вкладає у конверт фото Антоніни і її останнього чоловіка Леоніда. Бородань на голову вищий за дружину, худий, у тільнику. На правій руці витатуйований якір. Жінка — кучерява, у картатому халаті.

— Донька побереться втретє. Новий чоловік швидко виживе з хати колишнього зятя. Аліменти доведеться вибивати через суд. Влітку Антоніна подасться за кордон. Знайде хорошу роботу. Півроку вихованням онука доведеться займатися вам.

"Чотири роки шукаю дружину, — розповідає у листі 63-річний Віктор Васильович зі Львівської області. — 2012-го овдовів. Думав, що вже не зважуся на шлюб. Але з 2014 року почав приглядатися до жінок, бо самому у селі важко. Півроку зустрічався з жінкою із сусіднього села. Люда була готова на переїзд, але хотіла забрати з собою трьох дочок. Старшій 20 років. Найменшій — 15. Мені такі розклади не підходили, тому їй відмовив. Почав переписуватися з Настею. Їй 30. Хороша, добре готує, але до господарства байдужа. А в мене три корови, шестеро свиней. Чи знайду я собі гідну пару?"

Біоенергетик запалює свічку. Сканує долонею паспортне фото Віктора Васильовича. Він сивий, має голубі очі і бородавку на лівій щоці.

— Досить перебирати жінками. Шукаєте не дружину, а безкош­товну робочу силу. Не нехтуйте чужими почуттями. Час відновити та узаконити стосунки з Людмилою. Вона вам підходить найкраще з усіх. Її доньки вас не об'їдатимуть. Старша навчається у Львові, двоє молодших стануть студентками незабаром. Жити за ваш рахунок жодна не планує. Їх утримує батько — перший чоловік Людмили.

"Два роки тому закрила точку на ринку і поїхала на заробітки в Польщу, — пише рівнянка Юлія, 34 роки. — Там познайомилася з чоловіком з України. Одружений, має сина. Але полюбив мене. Стали жити разом. Працюємо на одному заводі. Дружину кидати не збирається. Висилає їй гроші, вона добудовує хату. Я почуваюся по-дурному. У статусі коханки жити не хочеться".

Надсилає фото з коротко стриженим чоловіком у чорних джинсах. Він стоїть за спиною у Юлії, обіймає її обома руками. На правиці виблискує обручка.

— Слухайте власне серце, а не намовляння подруг. Хочете ростити дитину самотужки? Вагітність не змусить коханого піти з сім'ї. Допомагатиме вам фінансами, але у вихованні дитини участі не братиме. У крайньому випадку зізнається про зраду дружині, та на розлучення не подасть. Це не той чоловік, який вам потрібен. Покиньте жонатого. Доля готує вам незабутню зустріч у лютому.

"Чоловік успадкував від діда хату і майже гектар городу, — розповідає у листі вінничанка Олена Ігорівна, 59 років. — Планували це продати і купити сину квартиру у столиці. Виставили на продаж. Через місяць знайшлися покупці. Дали завдаток, але чоловік передумав продавати. Хоче переїхати жити в село і відкрити равликову ферму. Син образився. Досі з невісткою мешкають на зйомній квартирі".

— Відкладете продаж хати на рік. До літа 2020-го купите сину квартиру. Дайте чоловікові шанс почати власну справу. Ідею з равликовою фермою втілити не вдасться. Кум гроші не позичить, хоча пообіцяє. Але почне плодоносити сад, який кілька років тому насадив дід. На урожаї черешень і горіхів зможете добре заробити.

×