У столичному Художньому музеї ходить привид. У понеділок у редакцію зателефонувала і розповіла про це працівниця закладу 50-річна Валентина.
— Я працюю прибиральницею. Уже два роки ходжу на роботу у страху, — розказує. — Мене там переслідує привид-монстр. Коли протираю паркет, відчуваю, як за мною хтось слідкує. Кілька разів бачила велику тінь. Я за нею по коридору побігла. Тінь пропала, а істоти, від якої тінь падала, видно не було. Одного разу нахилилася над відром, викручувала ганчірку, піднімаюся, а у дверях не то дух, не то чєловєк. Височезний і волохатий. Я відро з водой перекинула, впала на коліна і почала молитися. Від нього дим стовпом угору пішов. Прізрак зник. Після того почала носити в сумочці свячений мак і часник. На роботу беру з собою дочку або подружку. Привид ходить трьома поверхами. Не заходить тільки в залу з іконами. Крім мене, його бачили двоє людей: сторож і наглядач Віра Максимівна.
У середу йдемо в музей на вул. Грушевського. Біля каси в коридорі черга з 10 відвідувачів.
Віра Максимівна, 56 років, спочатку розповідає неохоче.
— Привид помітила 10 років тому. Я тоді працювала наглядачкою, а ввечері підробляла прибиральницею, — зустрічає на першому поверсі музею. — Увечері спустилася в підвальне приміщення. Там попросили витерти пиль. Світло включається тільки в електрощитовій. Я взяла ліхтарик і пішла вниз. Раптом щось як загуде в кутку. Перелякалася, фонариком посвітила. За два метри від мене стояв 3-метровий чоловік. Не то примара, не то справжня людина. Тіло сірого кольору. Одягу на ньому не помітила. На голові розпатланий, сиве волосся до пояса, очі, як бірюза. Обличчя теж заросше. Коли почав до мене наближатися, я ліхтарик випустила з рук і навпомацки по драбинці вилізла з підвалу.
То дух африканського вождя сходить із картини
Жінка поправляє зібране в гулю сиве волосся. Сідає на стілець.
— Мене підібрав сторож дядя Льоня. Викликали міліцію, склали акт і протокол. Міліціонери, як не дивно, повірили. Просили, щоб більше туди не ходила. Ліхтарик списали. Боялася, щоб мені із зарплати не вищитали.
Має дві версії, звідки взявся привид.
— У музеї півстоліття тому повісився один чоловік. Дехто каже, то його душа блукає, бо не може заспокоїтися. У сховищах зберігаються картини, привезені з африканських країн. Є багато амулетів і тотемів. Може, то дух африканського вождя сходить із картини.
Американці п"ять днів шукали привида у замку
— У Підгорецькому замку дійсно є щось загадкове, — говорить продюсер американської телепрограми "Мисливці за привидами" Кіран Гансалвес, 37 років. Минулої суботи він привіз у палац в селі Підгірці Бродівського району на Львівщині свою знімальну групу — 18 осіб. Протягом п"яти днів вони досліджували, чи є в будівлі потойбічні сили.
Підсумок оголосять у січні.
— Такі умови контракту. Ми не можемо розголошувати результати до виходу в ефір програми, — пояснює Керан. — Користуємося найновішою апаратурою. Вона дозволяє побачити невидиме людському оку. Маємо інфрачервоні випромінювачі, камери нічного бачення, прилади для фіксації звуку та вібрації. Працюємо вночі — від півночі до четвертої ранку.
— За останні два роки ми бачили чимало цікавого. У тюрмі на острові Тасманія змогли зняти примару. А на Філіппінах привид навіть спілкувався з нами. Ми змогли записати на свою апаратуру його розмову англійською. Очевидно, це був дух американського солдата.
Уперше про привид у Підгорецькому замку заговорив львівський підприємець Ігор Жук, 46 років.
— 4 квітня 2008-го року ми хотіли оглянути парк навколо палацу, який плануємо відновлювати, — згадує Ігор. — Для цього орендували повітряну кулю. Фотограф зверху зробив кілька знімків. Через декілька днів побачили, що на фотографіях видно білий розпливчастий силует людини.
Замок у Підгірцях збудований у 1635–1640 роках. Після Другої світової війни тут розташували туберкульозний диспансер. Із 1995-го будівля перебуває у власності Львівської галереї мистецтв.
Денис МАНДЗЮК
4 
35413
Коментарі