— У першу дружину закохався з першого погляду. Пишний бюст, довгі ноги. Не вміла ні їсти зготувати, ні в хаті прибрати, ні за дитиною доглянути. Але в ліжку фантастична. За одну ніч пробачав їй навіть те, що розтринькала останні гроші, — згадує полтавець 48-річний Анатолій. Прізвища просить не називати.
— Через рік почала страшно гуляти. Одного разу вночі прийшов до неї мужик. Мене побив і вигнав із хати. Після того ми розлучилися. Синові було 3,5 року. Думав, не женитимусь ніколи, всі баби такі ж, як і моя перша.
Через рік після розлучення Анатолій одружився вдруге.
— Апендикс так прихопив, що вже прощався з життям. Та в лікарні побачив Свєту — медсестру. Добра, розумна жінка, але повнотіла. Знав, щасливим буду недовго, пампушечки мене не надто збуджують. Вона дражнилася, а віддаватися не хотіла. Мусив іти в загс. Як обручився, почалися проблеми: то грошей їй дай, то холодильник зремонтуй, то полички прибий. Розраховувалась, ясна річ, натурою. Теща пиляла, де пропадаю після роботи, жінка — що мало заробляю. За два роки зібрав труси й носки та пішов геть.
Наступні сім років Анатолій холостякував. Зустрічався з різними жінками:
— Утретє побрався з директоркою косметичної фірми Ларисою. Вона виховувала 12-річного сина від першого шлюбу.
— Років п"ять їй не зраджував. Для мене жити так довго з однією жінкою — аномалія. Почав заглядатися на молодших. Ларка не захотіла зрозуміти і вигнала.
2 
35413
Коментарі