52-річна Тетяна Сумане та її 31-річна донька Айсату живуть у селі Юльївка під Запоріжжям. Батько Айсату Секул Амадул Сума — у Гвінеї.
— 1971-го я приїхала до Херсона вчитися в технікумі, — розповідає російською Тетяна Сергіївна. — Подруги гуляли з Ванями і Петями, а мій жених носив горде африканське ім"я Секул Амадул Сума. В Україні він вчився на мореплавця.
Тетяна з Секулом одружилися 1972-го.
— О четвертій вечора розписалися, а вранці він відлетів до Гвінеї, — згадує жінка.
За кілька місяців після весілля Тетяна народила хлопчика. Первістка назвали Жільбер.
— Тільки після цього батьки змирилися з моїм вибором, — говорить. — Доти наполягали на аборті.
Після одруження жінка два роки не бачила чоловіка. А 1974-го поїхала до Гвінеї. Айсату та її молодший брат народилися там.
— Жили в столиці непогано, — пригадує. — Чоловік ходив у рейси на риболовецьких траулерах. Я сиділа вдома з дітьми. Спека і вологість просто вимотували. Потім звикла. Зараз місцеву спеку переношу гірше.
У Гвінеї Тетяна прожила 14 років.
— Потім почала хворіти. Вирішила повернутися в Україну, — каже. — Чоловік залишився в Африці. Відтоді ми не бачилися.
Навіть цукерок не приносить
З чоловіком жінка підтримує стосунки. Каже, час від часу пише йому й отримує відповіді. Секул запрошує її з дітьми в гості. Але Тетяна їхати не планує — далеко, та й грошей на дорогу нема. За документами вони з Секулом досі подружня пара. Фінансово гвінеєць своїй великій українській сім"ї не допомагає.
— У них це не прийнято, — каже Тетяна. Вона йде на кухню готувати вечерю — макарони.
Айсату — середуща дитина Секула Амадула і Тетяни. Жодного слова по-гвінейськи не пам"ятає. У селі її називають Асею. Темношкірі брати Айсату живуть у селах Кірове і Степове.
Ася сама виховує п"ятьох дітей. Їм від чотирьох місяців до 9 років. Їхній батько Андрій мешкає в Запоріжжі. Має там іншу сім"ю, двох дітей.
— У Юльївці живуть його родичі. Час від часу він навідується до нас, — ледь усміхається Айсату.
Каже, що одружуватися Андрій не пропонував:
— Головне — велике кохання.
Найменшим дітям-двійнятам Ілоні та Родіону ще немає півроку. Півторарічний Арсен бігає по хаті. Старший Сергій — у школі, ходить у 3-й клас. А Христинка — в дитсадку. Учителі кажуть, що Сергій сам забирає сестричку додому. Мати по них не приходить. Сусіди віддають їм старі речі.
— Вчиться Сергійко не дуже, але старається, — розповідає сільська вчителька Лариса Пунько. — З однокласниками дружить. Через колір шкіри хлопчика не дражнять.
Тетяна працює сторожем в агропідприємстві. Каже, що отримує 300 грн. Айсату після закінчення школи працювала рік на взуттєвій фабриці, потрапила під скорочення. Зараз сидить удома з дітьми. Сім"я має земельний пай — 8 га, здає його в оренду.
Хатина, в якій мешкають жінки, стоїть на околиці села. Семеро людей туляться у двох кімнатах. Телевізор не працює.
Тетяна Сергіївна каже, що це чужа хата — знайома попросила доглянути.
— Коли повернулася з Гвінеї, жила у Дніпропетровській області. Теж у чужій хаті. А потім переїхали до Юльївки, — згадує 1985 рік. — Дітям спочатку було важко, бо розуміли лише по-гвінейськи. Зараз розмовляють російською.
Ася вважає себе мусульманкою, хоча Корану не бачила.
— Їмо, що й усі, — картоплю, макарони, сало, — розповідає. — А Сергійко м"яса не любить.
У селі кажуть, що дітей Айсату їхній батько Андрій провідує кілька разів на місяць. Але навіть цукерок не приносить.
1954, 22 жовтня — Тетяна Сергіївна народилася в Марганці
1971 — вступила в Херсоні до технікуму; познайомилася з гвінейським моряком Секулом Амадулом Сума
1972 — побралися; народився син Жільбер; чоловік повернувся до Гвінеї
1974 — Тетяна із сином поїхали до столиці Гвінеї Конакрі
1975, 7 липня — народилася донька Айсату, згодом — син
1985 — Тетяна з дітьми повернулася в Україну, на Дніпропетровщину; невдовзі переїхала в село Юльївка неподалік Запоріжжя; працює сторожем на агрофірмі
Айсату виховує п"ятьох дітей — 9-річного Сергія, 4-річну Христину, півторарічного Арсена та чотиримісячних близнюків Ілону та Родіона
4 
35413
Коментарі
1