— Коломойського я так і не побачив. Сказали, його немає на місці. Заступники пообіцяли передати моє прохання. Тільки й надіюся, що допоможе з грошима, — говорить священик із Чернівців 44-річний Миколай Вакнюк. 7 квітня він приїхав мотоциклом "Роад Кінґ" у Дніпропетровськ, щоб позичити в місцевого губернатора-олігарха Ігоря Коломойського $40 тис. на будівництво храму. Узяв помічника та пса Мухтара. Його посадив в будку на колесах, причеплену до байка.

— У Чернівцях немає таких багатих людей. У кого тільки не просив грошей. Церква — моя мрія. Є проект, побудую її в рідному селі Горбово під Чернівцями. Там облаштую притулок для мандрівників та безхатьків. Якщо олігарх розщедриться, церкву і притулок назву на його честь.

Мандрівник проїхав до Дніпропетровська 1 тис. км. Про наміри зустрітися з губернатором попередив обласну адміністрацію за два тижні.

— Десь о дев'ятій ранку зайшов у приміщення адміністрації, — продовжує Микола Вакнюк. — Заступник Коломойського, який обіцяв зайнятися цим питанням, про мене забув. До восьмої вечора я просидів на парковці. Вийшов заступник Коломойського, також олігарх, Борис Філатов. Простий чоловік собі, без краватки. Потис мені руку, розпитав, як справи. Виявилося, він — також байкер. Сказав: нічого не обіцяю, але з Коломойським поговорю. Дістав гаманець, вигріб усі гроші і віддав мені на бензин, нарахував 800 гривень. Якраз вчасно, бо почав позичати в людей.

Священик із помічником та псом ночували на дачі Бориса Філатова. Вона під Дніпропетровськом, на березі річки Самара, має близько гектара площі. Чоловіків поселили у двокімнатному будинку.

— Філатов сам запропонував ночівлю. Дача обгороджена дерев'яним парканом, ворота метрів 1,5 заввишки. Два охоронці відвели в кімнати. Там євроремонт, чисто, ікони у старих рушниках. Хлопці дали чайника, цукру, зробили канапки. Пустили до себе в будиночок помитися. Зранку ми з Мухтаром пішли до річки, охоронці на березі рибалили, поряд стояв човен. Місцевий пес Єгор, схожий на лабрадора, від мого Мухтара не відходив.

На території — з чотири малих будиночки, є велика хата в українському стилі. Може, там живе Філатов. Посеред річки на острівку збудована церква. Видно, що господар — набожна людина.

Хотів подякувати йому за ночівлю. А мені відповіли: только в письменном виде. Дали номер телефону. Подзвоню або напишу повідомлення.

На відповідь Коломойського священик чекатиме вдома.

"Рясу зажував ланцюг, мотоцикл тягнув мене 10 метрів"

У Дніпропетровськ Миколай Вакнюк їхав три доби. Ночував у лісі та посадках у спальному мішку.

— Мене охороняє собака. Не страшно було, в лісі тільки пташки цвірінчали. З їжі мав хліб, воду, майонез, тварині — курячі лапи, шийки, — розповідає.

Мотоцикла священик прикрасив прапорами України.

— Люди з машин махали. Я їм у відповідь фафакав. Їхав не швидко — 60–80 кілометрів на годину, бо позаду сидів Мухтар у будці. Прикрутив спеціальне дзеркало, щоб за ним дивитися. Він постійно визирає з будки, слідкує за дорогою. З ним майже всю Україну проїхали.

На байках священик їздить з юності. Змінив шість мотоциклів, останній купив на базарі в Чернівцях за $2 тис.

— Якось близько року не їздив, бо впав із байку. Рясу зажував ланцюг, і мотоцикл тягнув мене 10 метрів. Потрощило кістки.

Миколай Вакнюк — протоієрей Української православної церкви, служить у чернівецькому храмі Вознесіння Христового. Мотоциклом їздить також до парафіян.

×