"Стала з Сашком танцювати. Потім майже щодня дарував квіти"

Олена Котляр під час навчання у школі гончарства. Зараз проводить майстер-класи з людьми, які втратили рідних на війні, дітьми-сиротами — Автор: фото надане Оленою Котляр

— 30 листопада 2013 року збиралася їхати до батьків. Замовила квиток і вже мала виходити. Але перед тим зазирнула у "Фейсбук". Прочитала, що на Майдані б'ють студентів. Потім пішли телефонні дзвінки: "Ти вже там? Зустрінемося", — згадує 31-річна Олена Котляр, дівчина Героя Небесної сотні Олександра Капіноса.

Олена та Олександр познайомилися під час майстер-класу з танців у підземному переході на майдані Незалежності в грудні 2013-го.

— Коли треба було підібрати пару для танцю, наші погляди зустрілися. Ми стали танцювати, — говорить Олена. — Сашко вразив мене шляхетністю. Потім майже щодня дарував квіти. Багато розповідав, що після перемоги буде займатися патріотичним вихованням молоді.

Олександр приїхав до столиці з села Дунаїв на Тернопільщині. Там мав фермерське господарство, відроджував село. На Майдані служив у 35-й штурмовій сотні "Волинська Січ". Олена була волонтером у медичній бригаді і допомагала на кухні. Ввечері 18 лютого Капінос отримав поранення голови. Помер наступного дня о 9 годині. Мав 29 років.

Після його смерті Олена звільнилася з роботи у приватній школі.

— У мене не було внутрішніх сил, а діткам потрібно багато віддавати, — пояснює. — Увесь час витрачала на пошуки інформації про загибель Сашка. Зустрічалася з учасниками протистоянь, працівниками прокуратури. Передивилася багато відео тодішніх подій. На записі від 18 лютого на Кріпосному провулку побачила Олександра. Це останні кадри з ним.

— Якось розповіла Сашкові про свою мрію навчатися гончарства. Тоді його очі засяяли радістю, — продовжує Олена. — Улітку 2014-го подала заявку на навчання в Опішнянському центрі гончарства на Полтавщині. Мене підтримувала думка, що Сашко дуже зрадів би цьому.

Почала проводити майстер-класи для дорослих і дітей, які втратили на війні рідних. Бачила, що глина лікує людей.

Жінка закінчила Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури. Зараз навчається на гончаря в Косівському інституті прикладного і декоративного мистецтва на Івано-Франківщині. Організовує табір "Волинська Січ імені Сашка Капіноса" біля Дунаєва.

— Якось удома в Олександра переглядала його папери. Знайшла в них статут табору для молоді. Хотів назвати його "Гарт". Він вже тоді займався патріотичним вихованням молодих людей в рідному селі та Вінниці, де теж трохи жив. Там був договір із заповідником щодо території, план заходів. Ми з братом, сестрою та друзями Сашка організували такий табір, — додає Олена. — Проводимо лекції з історії та традицій, є спортивна підготовка.