23 липня минає річниця з дня трагічної загибелі нашої донечки, хорошої, доброї, чуйної мами, сестри Нечипорук Алли Анатоліївни.
Минає час за часом,
Минають дні за днями,
Минув вже рік.
Кажуть люди: час гоїть рани,
Неправда, люди: і біль росте,
I рана більша стала.
Холодний вітер листя косить,
А за дверима вже зима.
Серце болить, голосить —
Тебе, Ануся, вже нема.
Без тебе хата опустіла
Не переступиш ти поріг,
До нас не прийдеш ти ніколи,
Не стрінеш друзів, родичів своїх.
Земля тобі хай буде пухом
I вічне Царство в Небесах.
Тебе ніколи не забудем,
Назавжди в наших ти серцях.
Вічно сумуючі мама, тато, сини Сергій, Євгеній, сестра Світлана з сім"єю, рідні, м. Вінниця, Ізраїль.
с. Стара Прилука Липовецького р-ну Вінницької обл.
Коментарі