"Синові Віталію 45 років, а досі не знайшов свого місця в житті, — пише 69-річна Галина Миколаївна з міста Бровари на Київщині. — Він хороший, не п'є і не курить. Двічі був одружений. Розвівся, дітей не має. З роботою не ладиться. Племінниці Оксані теж за 40, а дітей не має. З першим чоловіком розвелася. Живе сама. Маму втратила у 6 років. Переживаю за обох, бо хочу їм щастя".
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Сканує фото Оксани і Віталія. Брюнетка в чорній сукні сидить за святковим столом біля чоловіка в жовтій футболці та з золотим ланцюжком на шиї.
— Син скоро покличе до шлюбу жінку з дитиною. Ви будете проти, доки невістка не завагітніє від Віталія. Подарує вам довгоочікувану онуку. Племінниця Оксана зустрічатиметься з одруженим чоловіком. Той обіцятиме їй золоті гори, але з родини не піде. Якщо хоче мати сім'ю, нехай розпочне стосунки з колегою, який добивається її не один рік. Має шанс завагітніти восени.
"Життя повернулося до мене боком, — пише 47-річна Валентина з Чернігівської області. — Хоча й раніше не балувало. Тепер маю проблему на проблемі. Переживаю за дочок. Особливо — за старшу Оксану. У неї не все добре зі здоров'ям".
Укладає в конверт фото. Жінка в коричневій блузі обіймає двох доньок-білявок. Вони сидять за святковим столом. Позаду стоїть сивий вусань — чоловік Володимир.
— Пам'ятайте, усі хвороби від нервів. Недуги відступлять, щойно припините гризтися. Старшій доньці ставитимуть хибні діагнози, тому лікування затягнеться. Не зловживайте медикаментами, доки діагноз не підтвердять ще хоча б двоє лікарів. Від березня справи у родини підуть краще.
"З чоловіком живемо у шлюбі 40 років, маємо двох синів, — розповідає у листі 62-річна Галина з Рівненської області. — Одному 39 років, другому — 34. Молодший два роки тому одружився. Невістка старша за сина, має свого дорослого сина. А від Олексія завагітніти не може. Старший повинен був одружитися дев'ять років тому. За три тижні до весілля дівчина передумала виходити за нього заміж. Відтоді ніяк не знайде собі пару. Був рік і три місяці в АТО, тепер — інвалід війни. Ми з чоловіком нездорові. У мене хворі ноги, в чоловіка — серце".
Біоенергетик сканує долонею фото коротко стрижених хлопців. Олексій — у спортивній кофті, Вадим — у військовій формі.
— Олексій стане батьком через рік, якщо пройде обстеження і пролікується. Наступного року захоче почати власний бізнес. Хай не поспішає вкладати гроші в чужу справу. Обдеруть ще й зроблять боржником. Вадим приведе невістку через півроку. Не забороняйте йому відвідувати побратимів і мандрувати Україною. Свою долю зустріне в дорозі. З чоловіком не займайтеся самолікуванням. Таблетки, які обоє п'єте, негативно впливають на шлунок. Добре обстежтеся, перш ніж бігти до аптеки.
"2007-го ми придбали житло у кредит, — пише львів'янин Ростислав, 35 років. — Виплачувати допомагали мої батьки і тесті. 2009-го померла моя мама. Батько, хоч і отримує пенсію та зарплату, відмовився нам надалі допомагати. Згодом перестала допомагати і сім'я дружини. Юля завагітніла. Довго лежала в лікарні. Постійно не вистачало грошей, бо жили тільки на мою зарплату. Народила сина. Він часто хворіє. Влітку почалися проблеми зі здоров'ям у дружини. Ми залізли у великі борги. Недавно по телевізору йшла програма про негативні зони, де з людьми відбуваються неприємності. Школу, де я працюю, побудували в поганому місці. Тут часто трапляються аварії, є покручені дерева. Здається, коли я став тут працювати, у нас почалися проблеми. Може, час звільнитися і поїхати на заробітки?"
— Не спішіть пакувати валізу і шукати роботу через посередників. У соцмережах зв'яжетеся з товаришами, які вже облаштувалися в Польщі. Вони допоможуть знайти високооплачувану роботу. З часом захочете перевезти туди дружину і сина. Кредит за квартиру повернете до кінця 2019-го. Проблема не у школі. Шкоду роблять ті, хто раніше називався вашими друзями. Не запрошуйте у гості знайомих, які заздрять.
"Сестра забрала в матері квартиру і хату, а доглядати лежачу не хоче, — пише 56-річний Степан Олександрович з Вінницької області. — Зараз мама живе у нас із дружиною. Місця у трикімнатній квартирі мало. З нами — двоє одружених синів і троє онуків. Щоб якось викрутитися, я їжджу на заробітки. Сестра совісті не має. Живе на всьому, що зробили для неї батьки, а навідати матір не може".
— Злі на сестру, бо від матері не отримали і копійки. А коли та заслабла, то попросила вас доглянути її на схилі літ. Відпустіть образи. Хоч нічого не маєте у спадок, та скоро переїдете до просторішої оселі. Свій дім вам заповість тітка дружини. Квартиру залишите дітям.
1 
1
Коментарі