"Сказав: "Усе, пока". І помахав руками"

Сергій Злобинець із 16 років їздив на байку. З дружиною подорожував ним Україною — Автор: Фото надане Тетяною ЗЛОБИНЕЦЬ

25 листопада в Черкасах справлятимуть сороковини за 65-річним Сергієм ЗЛОБИНЦЕМ. У нього раптово зупинилося серце.

— Сергій Олександрович ніби щось відчував. Говорив: "У мене є мрія. Хочу зіграти на гармошці на фоні красивого українського пейзажу". Відповіла: "Поїхали в Канів, там на фоні круч Дніпра зіграєш". Так і зробили. Наприкінці відео він сказав: "Все, пока". І помахав обома руками. Ніби попрощався. Запис розіслав усім друзям, — розповідає дружина 62-річна Тетяна Василівна.

Сергій Злобинець народився в Полтаві. 30 років був художником-каменярем. Працював із гранітом.

— Сергій любив малювати. У школі думали, що за нього це роблять батьки, — продовжує Тетяна Василівна. — Хлопчиком у художньому музеї розглядав полотна великих майстрів. А потім мистецтво стало сенсом його життя. Сергій робив пам'ятники з граніту. В кожен вкладав душу. Його роботи стоять по всій Україні. У Черкасах на багатьох будинках висять гранітні таблички, зроблені його руками. В Соборному парку міста він безкоштовно виготовив хрест із портретами й іменами 20 хлопців, які загинули на Донбасі. Тепер його справу продовжує донька. Він завжди казав: "Надя — це моя надія".

Вільний час Сергій Олександрович присвячував малюванню, різьбленню по дереву. Виготовляв рамки, займався карбуванням, реставрував церкви й ікони. Грав на гармошці, піаніно й сопілці. Будь-яку мелодію підбирав на слух.

Захоплювався мотоциклами. З 16 років їздив лише на них. Мав свій байк. На ньому ми подорожували Україною, планували поїхати за кордон.

Сергій Злобинець був колишнім морським піхотинцем. Воював у гарячих точках. Мав звання прапорщика.

— Сергія солдати любили і поважали, називали батею. Дружбу зберегли і після служби. Приїжджали в гості, підтримували один одного в радості та біді. Сергій усе життя зберігав свою форму морського піхотинця. Її, портупею та берет, яким він так пишався, поклала йому в труну. Тільки кортик залишила на згадку про нього дітям і онукам.

Сергія Злобинця поховали на третьому кладовищі Черкас. На похорон приїхали люди з області, й багатьох міст країни. Було багато байкерів. Коли опускали труну, вони сигналили і газували.