23-річний Сергій Біюкін лікується в опіковому центрі Інституту невідкладної та відновлювальної хірургії в Донецьку. Його привезли сюди з Одеси. Чоловік отримав глибокі опіки обличчя.

Голий до пояса Сергій виходить у коридор. Його ліва рука закинута за голову й так загіпсована. Шкіра з плеча пришита до носа. Вона значно світліша, ніж на обличчі.

23 червня приятель привіз Біюкіна машиною в Донецьк, бо квитків на літак не було. Допоміг винайняти квартиру, в якій другий місяць почергово живуть батьки Сергія. Його мати — бухгалтер, тато — підприємець: має на базарі "7-й кілометр" кілька павільйонів.

— 18 червня знайомий позвав до себе прочистити каналізацію, — згадує Сергій. — Не хотіли викликати сантехніків — що ми, не мужчини? Я зайшов у підвал із прожектором, і мене раптом вдарило струмом, щось там було несправне. Я впав і знепритомнів. У цей час на обличчя летить прожектор. Коли отямився, хотів його скинути, але руку звели судоми. Прожектор обпік лоба, щоку, губу. Від носа залишилася лише половина. В одеській лікарні хірург сказав, що може прооперувати мене, але до цього таких операцій не робив.

У Донецьку чоловіка оперували чотири рази. Із правої руки взяли шматки шкіри, які мали прижитися до обпечених ділянок.

— До лоба, щоки й губи шкіра прижилася, й рани загоїлися, — каже Біюкін. — А ніс не сприймав мертву шкіру, один хрящик згнив. Тому до носа пришили шкіру з руки, не відрізаючи її.

За кілька днів Сергієві зроблять п"яту операцію. Вона називається "італійська пластика". Чоловікові від"єднають носа від руки. Через півроку він має знову приїхати до Донецька, щоби відновити хрящ у носі. Для цього хірурги візьмуть шматок ребра.

— Сказали, що природній колір носа відновиться тільки через три роки, — додає Біюкін.

Нагадував привида: дірки очей і чорний рот

Чоловік працює помічником тренера ссавців в одеському дельфінарії "Немо".

— За освітою я менеджер-економіст. Після закінчення політеху хотів зайнятися бізнесом: узяв маршрутку, але прогорів, — веде далі. — Моя сестра Світлана працювала ведучою шоу в дельфінарії. Сказала, що там звільнилося місце інженера, який відповідає за стан води. Із часом почав тренувати дельфіна, яким довго ніхто не займався. З Одіссеєм мали виступати, але я потрапив сюди. Нічого, повернуся, відразу піду до дельфінів. Вони класно лікують.

Із фруктами та пакетами соку відвідати Сергія прийшов батько Юрій Васильович, 58 років:

— Мені на роботу подзвонила дружина. Їй вже хтось повідомив про сина. Не пам"ятаю, що саме мені сказала, але зрозумів, що лихо, й полетів в опіковий центр. Сергій нагадував привида: дірки очей і чорний рот, решта забинтоване. Я обдзвонив усіх — я ж одесит, — сміється. — Лікарі сказали, що в Одесі за це ніхто не візьметься. Дізнався, що на всю Європу є два опікові центри, в яких можуть зробити операцію: в Німеччині й Донецьку. Тут є лікар Еміль Фісталь, він дива творить. Рятує людей, у яких 90 відсотків тіла обпечені.

Еміль Фісталь, 68 років, у зеленому лікарському костюмі оглядає Сергія:

— Ну, гарного носа я тобі зробив? Не переживай, буде кращий, ніж був.

Усі витрати на лікування Біюкіна оплатив дельфінарій. Знайомий, якому Сергій лагодив каналізацію, не озивається.

1985, 9 березня — Сергій Біюкін народився в Одесі
1997 — уперше поцілувався з однокласницею Дашею
2002 — закінчив бізнес-школу в Одесі, має диплом економіста
2007 — вивчився на менеджера-економіста в Одеському національному політехнічному університеті; влаштувався на роботу в дельфінарій "Немо"
2008, 18 червня — обпік обличчя, переніс чотири операції

×