20-річний киянин Сергій Дубровський — баскетбольний фристайлер. Він влаштовує трюки з баскетбольними м"ячами: жонглює ними, крутить на пальцях, підкидає та ловить шиєю. Тренується майже два роки.
— Спочатку займався футболом, — розповідає Сергій. Розмовляємо в розважальному центрі "Арена" під час кастингу на російське телешоу "Хвилина слави". Учасники програми за хвилину мають показати свій виступ. Дубровський підготував номер із м"ячами. — Грав у вищій футбольній юніорській лізі, був воротарем. Спину серйозно травмував. Зрозумів, що це невигідно — день тренуєшся, три лежиш у ліжку.
Якось у спортзалі побачив, як юнак крутив на пальці баскетбольний м"яч.
— Удома намагався повторити. Вийшло аж на третій день. Ну все, думаю, я — бог м"яча! — хвацько підморгує. — Зачинився в кімнаті, як у тюрмі — і давай тренуватися. В Інтернеті дивився, що витворяють хлопці за кордоном. Спочатку жонглював лише футбольними м"ячами. Але баскетбольні кращі, бо важчі. Футбольний важить 450 грамів, а баскетбольний... — зважує в руці м"яч. — Та не знаю, я ж не баскетболіст. Грамів 500 має.
Баскетбольний м"яч офіційного розміру важить 567–650 г.
Багато скла вдома розбив, доки тренувався?
— Лампочку від настільної люстри збив так гладенько, — рубає долонею повітря. — Ще вазу, але мама навіть не помітила.
У серпні Сергій переміг на міжнародному чемпіонаті з фристайлу в Харкові. Запитую, що отримав за перемогу.
— Пінок під зад, — гучно сміється. — Дали дві футболки, одну — від баскетбольного клубу "Київ". Запросили до збірної зі стрітболу (вуличний баскетбол. — "ГПУ"). Потім у столичному Палаці спорту виступав перед Олександром Волковим і Зурабом Хромаєвим (президент і віце-президент Федерації баскетболу України. — "ГПУ"). Похвалили, пообіцяли передзвонити. От чекаю, хочу в БК "Київ" потрапити.
Думаю, я — бог м"яча!
Прошу Сергія продемонструвати кілька трюків. Ідемо у дворик "Арени". Біля фонтана хлопець жонглює трьома м"ячами. Двоє чоловіків неподалік знімають Сергія на мобільні телефони.
Звідки береш трюки?
— Щось вигадую, щось дивлюся в Інтернеті. У Харкові, тримаючи м"яч на голові, зняв футболку. Ось такого не бачив ніде!
М"ячі не сняться?
— Якось три дні не тренувався — і наснилося, що приходжу з трьома м"ячами у спортивний магазин. У мене мрія: рекламувати спортивний магазин чи фірму. І сниться, що беру м"ячі, а в мене з ними нічого не виходить! Усю ніч мучився. О шостій ранку прокинувся, покидався м"ячами — далі вже спокійно собі спав.
Володимир, батько Сергія — майстер спорту з боксу. Мати Тетяна не працює, живе в Севастополі.
— Мама у 39 років народила четверту дитину, — хвалиться Сергій. — Андрюші зараз шість років. Талановитий! Дзвонить, розказує, що навчився робити новий фінт повітряним шаріком! Кажу, приїду й викину його, щоб нормальним м"ячем учився.
Питаю, чому ніде не навчається.
— Учитися ніколи не пізно, — відповідає. — Єдине місце, куди подумував поступити, — циркове училище. Але ж не хочу я виступати в цирку! Зараз ні від кого не залежу, вільний птах. Дівчини не маю. Їй треба приділяти багато уваги, а в мене немає грошей.
2 
35413
Коментарі