"Із Лівії їду, із заробітків, акушеркою працювала, — 49-річна Рушена Мустафаєва, засмагла кримська татарка, підгинає ноги по-східному на верхній полиці купе потяга Київ–Сімферополь. Розмовляє російською. — А до того була чемпіонкою Союзу з хокею на траві, грала за узбецьку "Андижанку". 1987-го приїхала у Крим із чоловіком, купили будиночок на краю півострова — на більше грошей не було. Народила чотирьох дітей: двох доньок і двох синів. У Сімферополі вийдуть мене зустрічати".
Поправляє шторку на вікні.
— Шаїп, мій чоловік, загинув у автокатастрофі 16 років тому. Поїхав із приятелем до Роздольного, зіткнулися з вантажівкою. "Жигулі" викинуло в кювет якраз тим боком, де сидів мій чоловік. Приятель вижив. Каліка тепер, ледве ногами переступає. Я вивчилася на фельдшера ще в Андижані і працювала в Новоульянівці, де й зараз, як приїду, працюватиму. Коли лишилася сама, в новому домі були тільки стіни і стеля. Діти росли, грошей бракувало. Старшому сину Едему тоді 12 виповнилося. Хлопці рибу ловили, металобрухт збирали. За рік просторий дім добудували. Я далі Новоульянівки рідко виїздила — робота, кухня, город. Якось поїхала до приятельки Тані Балюх у Чорноморське. У неї гостювала лікарка з Лівії. За розмовою і мені запропонувала поїхати. Я недовго вагалася. Подалася до Києва влаштовуватися на роботу в Лівії. Через чотири місяці чартерним рейсом вилетіла у Тріполі.
Здебільшого наші жінки їдуть до Італії, а ви — у Лівію?
— Ніколи там не залишилася б. Навіть в Узбекистані — одній з найконсервативніших республік колишнього Союзу — нема таких суворих правил життя. У Лівії традиція сильніша за закон. Там не дозволять оженитися, коли не маєш власного будинку і 35 тисяч динарів (211 тис. грн. — "ГПУ") на рахунку. Наречений мусить подарувати молодій хоча б кілограм золота прикрасами. Але на тому сімейні радощі лівійки завершуються. Там норма: дім розділений надвоє, окреме весілля для жінок і чоловіків, життя з хустиною на всю голову.
У Лівії Рушена працювала п"ять років у містечку Тархуна неподалік столиці.
Квітів не носять, зате забирають у дорогих авто
— Отримувала 700 євро на місяць. Місцевим медикам менше платять, бо нас вважають іноземними спеціалістами. Будинок лікарні красивий, але всередині страшна антисанітарія. Ніхто не перевдягається, не перевзувається, білих халатів не бере. Люди як ходять по вулицях, повних піску з пустелі, так і заходять до палат. Майбутні матері лежать на постелях у своїх чорних одежах, із голів хустин не знімають. У тому ж одязі й на стіл для пологів лягають. Підбере одіж під себе і родить. Перші рази мене нудило. Породілля загортає голеньку дитинку в свою одежу й носить палатою. Під ногами скорпіони повзають, навіть у пологовій залі! Я їх відганяла.
Чоловіків на пологи у Лівії пускають?
— Ті, що мають першу дружину, стоять під вікнами. За другою-третьою рідко хто приходить. Квітів не носять, зате забирають у дорогих авто. Хлопців обрізають у хірургів, а не в пологовому будинку — це вже нова традиція.
Що їдять лівійці?
— Сніданок у них європейський: булочки з кавою чи чаєм. Чай аж кипить у чашці, бульбашки вертяться, а вони п"ють, не обпікаються. На обід шурпа — суп із ягняти, кус-кус. Подруга моя з місцевих, Ханан її звати, пригощала супом із кобри. Змій там справді багато. Ввечері на вулицю краще не йти.
Подорожували Лівією?
— 2004-го на вибори до Тріполі їздили. Вісім медиків-українців найняли за свої гроші мікроавтобус і подалися на останній тур, тільки одесити відмовилися їхати. Біля посольства в Тріполі скандували: "Ющенко!". До нас вийшов посол України, пригрозив, що не впустить досередини, якщо не припинимо.
Додому часто їздили?
— Раз на рік — на цілий місяць. Але тепер повертаюся назавжди. Дітям потрібна мама.
1959, 10 вересня — Рушена Мустафаєва народилася в Андижані, Узбекистан
1979 — перемогла в чемпіонаті СРСР із хокею на траві
1980 — вийшла заміж в Андижані, в день початку Олімпіади народила сина Едема
1987 — переїхала з Узбекистану в Крим
1992 — чоловік Шаїп загинув у автокатастрофі, залишилася з чотирма дітьми
1993 — побудувала будинок у м. Новоульянівка на Тарханкуті
2002 — вперше поїхала до Лівії
3 
1
Коментарі
3