34-річний Валерій Новак із села Гребені Кагарлицького району на Київщині чотири роки розводить лайок. Зараз у нього 19 псів. Розповідає, що один в Україні має упряжку їздових собак.

Глиняна хата Новака — скраю села, неподалік цвинтар. Валерій порається на подвір"ї, наливає в миску води. Назустріч вибігають кілька білих пухнастих псів.

— Удома, удома! — командує їм господар, щоб не втекли на вулицю.

На обійсті стоять великі металеві сани.

— Це мені в селі зварили, — сідає на сани Валерій. — Буду взимку запрягати у них лайок і за гроші катати людей.

Хвалиться, що його собаки зареєстровані в кінологічній спілці України.

— Усі мають прізвище Премєр Нейдж, з французької — "перший сніг". На пузі в кожного витатуюваний ідентифікаційний номер. Умочка ти моя, — гладить Новак сучку, яка лиже йому обличчя. — Я її аж у Харків возив, до пса. Вона прохолостила, не народила жодного цуцика.

11 собак Валерія Новака знімалися в кліпі Ірини Білик "Мне не жаль тебя".

— А ще я з собаками рекламував шубу дизайнерки Діани Домініки на конкурсі одягу "Кришталевий силует". Шуба отримала гран-прі, а мені нічого не заплатили, — супиться Валерій. — А з Білик ми домовлялися за 200 доларів. І що послухає мої пісні, бо я ще й музикант. Гроші Ірина дала, а пісні не послухала. Сказала, що ніколи.

Коли дружини немає, зі мною на ліжку сплять

Каже, найпершу лайку — Делі — якийсь хлопець подарував його дружині Наталі. Вона працювала продавцем у продуктовому магазині в Києві.

— Делі отруїли сусіди, коли їй було 4 роки. Ми переїхали з Києва в село Нємєшаєве під Житомиром, до родичів Наталі. Доти жили в Києві, разом із Наталиною матір"ю Лідією. Наш пес став лапами на сусідку, а та викликала міліцію. Приїхали міліціонери, оштрафували нас і сказали забиратися з квартири.

Два роки тому Валерій з Наталею купили хатину в селі Гребені під Києвом. Мають 37 соток городу, за все заплатили $2 тис.

— Тепер хочемо купити більшу хату, ближче до Дніпра, — розмірковує господар. — Пригляділи за 35 тисяч доларів. Дружина поїхала до тещі в Київ. Хоче взяти кредит під заставу її квартири.

Біля криниці стоїть металева ванна.

— Мені докоряють, що над собаками знущаюсь, бо не купаю їх. Навіщо псів у селі мити? — виправдовується Валерій. — Купаю їх у ванній, коли їдемо фотографуватися на Хрещатик.

У хатині темний лінолеум на підлозі подертий. Одяг розкиданий на стільцях. На підлозі у веранді — дитячий візочок і порожній тазик.

— У нас є донька Лєра, їй через місяць буде рік,— усміхається чоловік. — Собаки сплять на підлозі. Облизують Лєру, няньчать. Вона не боїться. Коли дружини немає, пси зі мною на ліжку сплять.

Лєра народилась в Алушті, — згадує Валерій. — Ми поїхали туди із собаками, фотографувалися з відпочивальниками на пляжі. Доньку з роддому я забрав у намет. Так у наметі з немовлям і жили три місяці.

Валерія Новака гукає сусіда. Чоловік іде, повертається з п"ятигривневою купюрою. Каже, віддали борг.

— А буває, пси проривають у огорожі дірку, — каже. — 10 хвилин побігають у чужому дворі — і 5 курей немає. Тоді мушу відкуповуватися.

1973, 9 лютого — Валерій Новак народився у с. Осрівському Мар"їнського району на Донеччині, у сім"ї водія і працівниці ферми
1992 — закінчив педучилище в Донецьку
1992–2002 — навчався в Інституті журналістики у Києві; кинув навчання через дівчину
1997 — заробляв гроші співом у Києві на Хрещатику
2002 — познайомився із продавщицею Наталею
2003 — почали розводити лайок-самоїдів
2006, 16 липня — народилася донька Лєра

×