— Майже 2 кілометри через кучугури снігу доставляли хворого до "швидкої". Спочатку ніс його на руках, потім із сусідками — на носилках. Було важко, бо в пацієнта психічне захворювання і він весь час пручався, — каже 52-річний Степан ВОЗНЮК. Працює фельдшером екстреної медичної допомоги в селі Тучин Гощанського району на Рівненщині.
16 лютого Степану Вознюку на планшет надійшла інформація про екстрений виклик. Повідомляли, що 47-річний Володимир Мартинчук у критичному стані — почалися судоми. Чоловік був у сусідньому селі Воронів.
— Ми з водієм вирушили, — продовжує Степан Миколайович. — Дісталися села, але далі проїхати не змогли, бо перемети. Зателефонував сусідці Аллі Вертелецькій, яка викликала "швидку", щоб дізнатися про стан пацієнта. Розповіла, що в нього дитячий церебральний параліч. Має температуру під 40 градусів і судоми. Телефоном дав їй поради, як діяти. Сам викликав рятувальників. Вони подивилися на дорогу і сказали, що своєю технікою не доїдуть: "Якщо застрянемо, з тих переметів нас ніхто не витягне". Почав думати, як добратися до чоловіка. Підійшов до місцевих. Просив запрягти коней. Вони відмовилися. Мовляв, не пройдуть.
Фельдшер узяв валізу з медикаментами, ноші і вирушив пішки. До хворого дістався за 40–50 хв.
— Зробив йому ін'єкції, щоб перевести із критичного стану до середньої тяжкості. В легенях прослуховувалися хрипи. Розумів, що потрібна госпіталізація. Мали якось доправити чоловіка до "швидкої". Вона стояла за 2 кілометри, — каже Степан Вознюк. — Сусідка Оксана Веремчук запропонувала запрягти коней. Але пригнати підводу під хату не змогла. Несли Володимира і на руках, і на носилках. Він неважкий — кілограмів 50, але поводився неадекватно, пручався, намагався вирватися. Таки його вдалося положити на підводу. Ледь довезли до "швидкої", бо коні грузнули в снігу. Доводилося зупинятися і пхати віз.
Пацієнта госпіталізували в Гощанську районну лікарню. За п'ять днів він помер.
— Спочатку стан стабілізувався, а потім серце зупинилося, — говорить Степан Вознюк. — Мабуть, далася взнаки тяжка інвалідність. Те, що він дожив до такого віку — заслуга матері. Піклувалася про нього все життя. Був її єдиний син.
Степан Вознюк має 34 роки стажу. Фельдшером швидкої допомоги працює 31 рік. Був депутатом двох скликань Гощанської райради, заступником голови профільної комісії з медицини району. Зараз — депутат селищної ради. Одружений з медсестрою Вікторією. Мають сина і доньку.
— Медициною цікавився ще зі школи — був учасником санітарної дружини, брав участь в олімпіадах, — розповідає Степан Миколайович. — Навчаючись у медичному училищі, ще більше полюбив професію. Недавно здобув спеціальності масажиста та реабілітолога.
4 
35413
Коментарі